ЩОДЕННИК

1 листопада

У московській газеті «Большой город» є рубрика безплатних оголошень, які публікуються поряд із платними. Платних я ніколи не читаю, а безплатні читаю завжди. Це цікаво: дама звертається до громади із закликом не курити на ходу і згадувати хоча б іноді про людей, що йдуть позаду; серб шукає у Москві інших сербів; якась жіночка питається, чи не хоче хто-небудь подарувати її сину-школяру комп’ютера, який так дуже йому потрібен. Люди на тих сторінках звертаються до людей, просять подарувати їм фотоапарат «Зеніт», ролики, хтось шукає старі пластинки, хтось старі пластинки хоче віддати, хтось прагне знайти компанію, і всі без виключення лишають свої телефони і електронні адреси. Це такі маленькі соломинки, протягнуті до світу з надією порятуватися від самотності у цьому завеликому місті, де так багато одиноких людей. Можна скільки завгодно разів залишати в оголошеннях свою адресу і вірити, що хтось обов’язково тобі напише, навіть якщо в тебе немає зайвого фотоапарата.