Неминучість роздержавлення
На сьогоднішній день все більшого резонансу в суспільстві набуває питання роздержавлення засобів масової інформації. Воно стало предметом обговорення чергового круглого столу, що на днях відбувся в приміщенні Національної cпілки журналістів України (НСЖУ). На конференції були присутні Валерій Іванов, президент Академії української преси; Андрій Шевченко, голова комітету ВР зі свободи слова; Едуард Прутнік, голова державного Комітету з телебачення та радіомовлення; Ігор Лубченко, голова НСЖУ; редактори регіональних видань та медіа-юристи.
Питання роздержавлення ЗМІ викликане самим життям. Ситуація в районних газетах, підвладних державі, надзвичайно складна. На практиці це виявляється в тискові на інформаційну діяльність газети. Він тягне за собою подачу неповної або не зовсім достовірної інформації. З часом стало зрозуміло — правдиво інформувати громадськість за допомогою адміністративного тиску не вийде. Бо відмовлятися від старих методів роботи ніхто не збирається. Свідченням цього, за словами Андрія Шевченка, стали звернення колег з Черкаської та Хмельницької областей. Там нова влада, прийшовши на місця, починає «зачісувати всіх під один гребінець». Не є винятком і ситуація з київськими державними ЗМІ. Їхніх головних редакторів не зрозуміло з яких ідейних міркувань було звільнено з роботи. «Наше головне завдання — дати журналістам свободу і можливість нормально працювати. Щоб вони знали, що отримують реальну зарплату, що працюють не на чиновників, а на громаду. І тому я впевнений, що рано чи пізно ми прийдемо до європейського рішення, де немає бюджетних мас-медіа», — каже Шевченко. Він запропонував два варіанти вирішення даного питання: шляхом прийняття окремого законопроекту або ж вносити зміни до вже існуючого законодавства. Пан Андрій наголосив на трьох основних чинниках, які потрібно враховувати у будь- якому випадку. Зокрема, йдеться про соціальні гарантії для працівників газети, прозорий механізм роздержавлення преси та належна консультативна робота серед редакторів.
На сьогоднішній день ще й досі існує два проекти закону щодо роздержавлення: від Мін’юсту і Національної спілки журналістів України. Різниця між ними в тому, що проект від міністерства передбачає реорганізацію всіх ЗМІ одразу. А Спілка пропонує робити все поступово.
Та вище згаданої думки притримуються не всі. В опозицію до колег виступив Сергій Гузь, голова Незалежної медіа профспілкиУкраїни. Основним аргументом незгоди вiн вважає відсутність чіткої мети роздержавлення. На його думку, нею має стати плюралізм думок. Позбувшись державної опіки, ЗМІ можуть потрапити до рук іноземних інвесторів, які почнуть використовувати їх для ведення власної політики. За прикладом такого гарного інвестування не треба далеко ходити. Показовими в цьому плані є ЗМІ Румунії та Угорщини. Вони опинилися під суворим контролем нових власників, що обмежують їхню професійну діяльність. «До того ж, відпустивши державні газети та телеканали у вільне плавання, ми фактично штовхаємо їх до банкрутства. Адже на сьогоднішній день вони — не конкурентоспроможнi», — каже пан Гузь. Одним iз основних питань на шляху до реорганізації ЗМІ є створення асоціації, яка б їх об’єднала. За словами Сергія Гузя, вона допоможе вирішити питання передачі майна редакцій з державної власності у приватну новоствореним ЗМІ та соціальні аспекти. Головним її завданням має стати слідкування за дотриманням свободи слова в новоствореному інформаційному просторі.
