Кобзар і «кобзарики»

Учора в Національному музеї Тараса Шевченка першокласників київської спеціалізованої школи № 112 урочисто приймали в «кобзарики». Для колективу й учнів школи таке посвячення стало доброю традицією й відбувається ось уже сімнадцятий рік поспіль. «Чимало дітей тільки вчаться читати, але вже знають багато віршів і пісень, люблять Україну й хочуть у ній жити, — говорить Марія Карпинська, заступник директора з навчально-виховної роботи. — Вони шанують культуру своєї країни, рідну мову та традиції. Крім того, посвячення в «кобзарики» для них — це ще й перше відвідування музею».

Дітлахи в яскравих вишиванках просто сяють від щастя. У них сьогодні справжнє свято. У передчутті свята, всидіти на місці неймовірно складно. «Усі співатимуть й розповідатимуть вірші. А ми з Сашком танцюватимемо! У нас цілий номер!» — охоче діляться враженнями діти. Шестирічний Віталик запевняє — «кобзариком» може стати будь-яка дитина. «Треба тільки добре вчитися й старатися бути таким же чесним і добрим, як Шевченко!» Коли виросте, Віталик і сам неодмінно буде поетом, а поки із задоволенням розучує чужі вірші й пісні.

Як і годиться, жодне свято не обходиться без подарунків. На згадку про посвячення дітвора отримала «Кобзарі» та значки із зображенням поета. А працівники музею провели для малечі захоплюючу екскурсію.