Без «Iкара»

Цілий тиждень проходили змагання танцюристів і хореографів, що представляли різні школи балету з 15 країн світу на VI Міжнародному конкурсі балету ім. Сержа Лифаря. У неділю журі, очолюване відомим балетмейстером Юрієм Григоровичем, оголосило свій вердикт: гран-прі нікому не присуджувати (статуетка «Ікара» залишилася в оргкомітеті), назвавши лише дипломантів і лауреатів Лифарівського конкурсу.

За словами членів суддівської команди, в номінації «Артист балету» (в молодшій і старшій групах) всі танцівники виступали рівно, але явних лідерів не було. Тому журі довелося дуже скрупульозно підраховувати голоси, бо переможця часом визначали соті частки балів. Уперше третю премію в старшій групі серед жінок розділили серед п'ятьох (!) конкурсанток, а перше місце в цій категорії завоювала солістка Національної опери України Наталя Мацак. Порадувала балетоманів своїм виступом першокурсниця Київського хореографічного училища Катерина Ханюкова (1 місце в молодшій групі), а відкриттям Конкурсу ім. Сержа Лифаря став самобутній танцюрист Сергій Полунін. Він є представником київської хореографічної школи, нині відточує свою майстерність у Лондонській академії танцю. Підтвердила високу репутацію, як кузні балетних талантів, Писарівська школа (Донецьк). Перше місце в старшій групі отримав Євген Лагунов, її випускник (нині соліст Національної опери України). Запам'ятався глядачам японський танцюрист Іосіто Кіносіта, що завоював третє місце. Цей танцівник з Кіото після закінчення Київського хореографічного училища став солістом Донецького театру опери та балету. Як зазначив Юрій Григорович, Конкурс ім. Сержа Лифаря ще раз підтвердив, що українська балетна школа сьогодні посідає лідируючі позиції не лише в країнах колишнього СРСР, але й у світі. Він нагадав, що на торішньому Конкурсі балету в Москві українські танцівники завоювали вісім нагород, у тому числі і гран-прі. До речі, його володар — Денис Матвієнко тепер виступає не лише в Києві, Санкт-Петербурзі, але й у Москві. Два тижні тому у Великому театрі відбулася прем'єра відновленого балету «Золотий вік», у якому головну партію виконав Матвієнко. Як зазначив Григорович, «імена, відкриті на нинішньому Лифарівському конкурсі ще не раз порадують любителів балету своєю майстерністю».

— Якщо порівнювати минулий і нинішній конкурси, то цього року ініціатива належала балеринам, сказав «Дневі» член журі, художній керівник Донецького театру опери і балету ім. А. Солов'яненка Вадим Писарєв. — У старшій групі ми зіткнулися з тим, що всі танцівниці рівно, нога в ногу, виступали, тому я запропонував третє місце розділити між п'ятьма балеринами: Іриною Кошелєвою, Анастасією Ломаченковою (Росія), Кристиною Балабан (Молдова), Катериною Козаченко, Ніною Змієвець (Україна). Вони дістали практично однакові оцінки (коливання в сотих) і якщо їм присудити лише дипломи — це було б несправедливо. У молодшій групі всі три нагороди завоювали дівчата, які репрезентують київську школу балету. А ось чоловіки виступили гірше, ніж у попередні роки. Явного лідера не було. Хоча мене дуже порадував Сергій Полунін (золота медаль серед юнаків). Упевнений, що незабаром танцівник стане справжньою зіркою балету. Вперше журі заснувало премію за партнерство, відзначивши Ярослава Саленка.

Українська танцювальна школа у нас сильна, є потенціал, яскраві і самобутні артисти, чиї імена незабаром засяють на найпрестижніших сценах. Цей факт радує, але засмучує інше: ми не можемо похвастатися цікавими знахідками в сучасній хореографії. На конкурсі змагалися 10 балетмейстерів.

Першу і другу премію не присуджували. Журі відзначило третьою премією лише росіянку Оксану Галкіну з Санкт-Петербурга, що презентувала забавний номер «Один день до нашої ери», а також вручивши заохочувальні дипломи екс-киянам — Людмилі Васильєвій, Ярославу Іваненку, Максиму Скляру, які нині працюють у Словаччині, і солістці балету «Freedom» Ксенії Стрельцовій (Київ).

Не приховували своєї заклопотаності ситуацією і члени журі. Наприклад, Ондрі Шотт, гендиректор і художній керівник Національного балету Словаччини підкреслив, що сьогодні в світі дуже мало яскравих імен і цікавих знахідок у сучасній хореографії. Вадим Писарєв запропонував провести майстер-класи, запрошуючи провідних балетмейстерів нашого часу з різних країн, щоб вони знайомили педагогів і молодих хореографів зі своєю творчою лабораторією. «Ми розплачуємося за неувагу до модерну, яку демонстрували протягом декількох десятиріч, — вважає Писарєв. — Це тягнеться з радянських часів, коли під забороною у нас були балети таких самобутніх майстрів, як Ейфман, Якобсон, і взагалі всі модерн-починання тогочасні чиновники від культури душили в зародку. Сьогодні ми досі збираємо ті гіркі плоди. Наш «коник» у балеті — класика. Її потрібно зберігати, але час піднімати й сучасну хореографію».

Як пообіцяли організатори конкурсу, наступного року на сцені Національної опери України з'явиться ще один балет зі спадщини нашого легендарного земляка — «Міражі», і мрія Сергія Михайловича, щоб його балети йшли на його Батьківщині, поступово втілюється в життя. Цього року учень Лифаря Олів'є Пате переніс на київську сцену «Ранкову серенаду» («День» писав про це в №55). Висловлювалися пропозиції, щоб хореографія Лифаря входила до обов'язкової програми конкурсу (нині її виконували лише три танцівники). Тоді логічно, щоб спецприз вдови балетмейстера Ліллан Алефельд-Лаурвіг «За втілення хореографії Сержа Лифаря» вручали кращим конкурсантам, які освоїли стиль неокласики, створений Лифарем. Цього року премію отримали Тетяна Голякова і Андрій Гура, солісти Національної опери, які виконали головні партії в «Ранній серенаді». До речі, в репертуарі театру є лифарівська «Сюїта в білому» і «Ромео та Джульєтта». Ось тільки показують ці балети дуже рідко.

Цього року 15 грудня виповниться 20 років, як немає з нами Сержа Лифаря, але, як зазначив Юрій Григорович, «земне життя хореографа триває в його балетах, в його учнях і в нашій пам'яті». Символічно, що на закритті конкурсу уперше було показано запис, зроблений у Лозанні за два місяці до смерті Лифаря. Сергій Михайлович вважав себе українцем і не приймав французького громадянства. Він похований у Парижі, і на його могилі лаконічно написано: «Серж Лифар із Києва»...

Список переможців VI Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря

ГРАН-ПРІ — не присуджено

Номінація «АРТИСТИ БАЛЕТУ»:
Молодша вікова група —

Дівчата:
I премія — ХАНЮКОВА Катерина (Україна)
II премія — КАЛЬЧЕНКО Катерина (Україна)
III премію (поділено) — СОКОЛОВА Тетяна (Україна), ЦИГАНКОВА Тетяна (Україна)
Дипломи — ГВІЗДАЛОВА Зузана (Чехія), ГЕРІ Кара-Марія (США)

Юнаки:
I премія — ПОЛУНІН Сергій (Україна)
II премія — ЗУККЕТТІ Валентино (Італія), ДАВИДЮК Віктор (Україна)
III премія — ПОТЬОМКІН Олексій (Україна), ТАРЛАНОВ Олжас (Казахстан)
Диплом — АКЕНЄВ Діяр (Казахстан)

Старша вікова група —

Жінки:
I премія — МАЦАК Наталя (Україна)
II премія — КІФ'ЯК Ольга (Україна)
III премія (поділено) — КОШЕЛЄВА Ірина (Росія), КОЗАЧЕНКО Катерина (Україна), ЛОМАЧЕНКОВА Анастасія (Росія), БАЛАБАН Крістіна (Молдова), ЗМІЄВЕЦЬ Ніна (Україна).
Дипломи — не присуджено

Чоловіки:
I премія — ЛАГУНОВ Євген (Україна)
II премія (поділено) — МЕРГАЛІЄВ Яссауї (Казахстан), КОЗЛОВ Іван (Україна)
III премія — КІНОСІТА Йосіто (Японія)
Диплом — ПЛООМ Антон (Росія)

Номінація «ХОРЕОГРАФИ»: I премія — не присуджено
II премія — не присуджено
III премія — ГАЛКІНА Оксана (Росія)
Дипломи — ВАСИЛЬЄВА Людмила (Україна), ІВАНЕНКО Ярослав (Україна), СКЛЯР Максим (Україна), СТРЕЛЬЦОВА Ксенія (Україна)

Спеціальні премії та призи конкурсу:

Премія Міжнародного фонду Сержа Лифаря — «За втілення хореографії Сержа Лифаря»: ГОЛЯКОВА Тетяна, ГУРА Андрій — солісти балету Національної опери України — виконавці головних партій у балеті «Ранкова серенада», прем'єра якого відбулася в рамках VI Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря

Приз Всеросійської концертної компанії «Содружество» «За артистизм»: КОНОВАЛОВА Людмила (Росія)

Приз Журі Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря «За краще партнерство»: САЛЕНКО Ярослав — соліст балету Національної опери України.