У гіршому випадкові — повінь

Найближчим часом Україну чекають паводки, яких, проте, може й не бути — таку неоднозначну заяву було зроблено вчора фахівцями із затоплень і підтоплень під час брифінгу в Міністерстві надзвичайних ситуацій. Підніметься чи не підніметься рівень води в українських річках вище критичної позначки — залежить, звичайно ж, від погоди. А довгострокові прогнози погоди, як відомо, в Гідрометцентрі, який віднедавна входить до складу МНС, не роблять. Замість цього нагадали про свої минулі помилки в прогнозуванні паводків (наприклад, про 2001 рік, коли після «найсухіших» обіцянок ми отримали повінь на Закарпатті) і розповіли журналістам, що ж чекає на країну в гіршому випадкові.

Весняні паводки в кожному конкретному річковому басейні залежатимуть від стану снігового покриву, запасів вологи в ньому, промерзання ґрунтів, інтенсивності потепління і кількості опадів. Якщо снігу випаде багато, ґрунти промерзнуть сильно, температура повітря підвищиться різко й до того ж почнеться сезон дощів — повені нам не уникнути. «Місцями можливий вихід води iз заплави річок, не виключено можливість часткового підтоплення низовин у окремих населених пунктах», — розповідає начальник управління прогнозування надзвичайних ситуацій МНС Юрій Колесниченко. Не виключені також крижані затори на річках і прориви гребель. Найбільш ймовірні підтоплення в Луганській, Закарпатськiй, Івано- Франківській, Рівненській, Волинській і Харківській областях. Небезпечними є басейни всіх великих і середніх рівнинних рік, а також усі гірські річки і річки Донбасу та Приазов’я. На Дністрі, Тисі і Пруті, до речі, за рік у середньому відбувається 4—8 паводків. Велика також імовірність підтоплень у Чернігівській і Київській областях, особливо в традиційно страждаючому Броварському районі.

Про всяк випадок МНС, як твердять його керівники, готуються до паводків і пов’язаних із ними прикрощами на всіх українських річках. Так, на сьогоднішній день до ліквідації підтоплень готові понад 100 тисяч осіб особового складу, 11,4 тисячі човнів і 1,5 тисячі інших засобів подолання водних перешкод, 8,7 тисячi автономних джерел освітлення та іншої техніки. Для ліквідації заторів криги сформовано спецкоманди підривників і водолазів чисельністю 708 осіб. А для зміцнення гребель і дамб закладено до резерву 833,6 тисячi джутових мішків для піску. Розроблено схеми механізмів, організовано порядки дій, уточнено плани відселень... Сподіватимемося, що ця серйозна підготовка допоможе нам уберегтися від катастрофічних наслідків потепління. Як відомо з досвіду минулих років, випадання снігу та його танення в Україні традиційно перетворюється на надзвичайну ситуацію, незважаючи на повну готовність усіх можливих служб.

У найближчі два тижні нас чекає коливання температури в межах 5—12 градусів морозу і 0—3 градусів тепла, що, як запевняють фахівці, сприятиме ущільненню снігу й ущільненню крижаної кірки. На даний момент понаднормовi запаси снігу в басейнах Прип’яті, Ворскли, Самари, Інгулу, Інгульця, а також річок Приазов’я. 150—190% норми (це багато!) становлять запаси снігу в басейні Сіверського Донця і горах Криму.