Трилер під назвою «Криворіжсталь» продовжиться?
На 12 грудня Фонд держмайна призначив збори акціонерів, на яких новий власник «Криворіжсталі» зможе остаточно взяти владу на комбінаті у свої руки. А сьогодні, буквально за три дні до терміну внесення першого траншу за покупку цього підприємства, Mittal Steel, яка зобов'язалася викласти за нього рекордну суму в 24,2 мільярда гривень, проводить в Українському домі прес-конференцію. Можна припустити, що майбутні українські акціонери можуть висловити своє «фе» нашій владі, яка не зуміла не лише розпорядитися, а й прийняти впалі звідкись з індійської далечіні мільярди.
Напередодні прем'єр-міністр України Юрій Єхануров повідомив, що корпорація Mittal Steel зможе зайти на комбінат «Криворіжсталь» після 28 листопада. «Після 28-го. Там будуть певні рішення, і, я думаю, вони сплатять», — сказав прем'єр-міністр журналістам у вівторок і пояснив, що має на увазі підписання Президентом України закону, що дозволяє оплатити «Криворіжсталь» іноземною валютою. (Законопроект визначає, що оплата здійснюється в гривнях або за узгодженням із НБУ у вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день платежу. Законопроект у парламенті представлятиме глава НБУ Володимир Стельмах).
Нагадаємо, що 28 листопада компанія «Mittal Steel» має перерахувати 50% вартості придбаного на аукціоні пакета акцій «Криворіжсталі», а другу половину — до 28 грудня. Так записано в договорі купівлі-продажу. Сума в 24,2 млрд. грн. уже практично розподілена. І цих грошей дуже чекають і в українському Мінфіні, який відповідає за наповнення бюджету, й у Фонді держмайна, що має поки що недовиконаний план надходження до бюджету коштів, виручених від продажу приватизованих об'єктів.
Тим часом в інтернеті («УкрІнформБюро») вже з'явилися повідомлення про те, що за рішенням уряду угода «заморожується». Звісно, щось абсурдніше вигадати важко. Але, як і в будь- якому жарті, якась частка істини тут, можливо, є. Схоже, дуже складне завдання поставив перед українським урядом, що ревно стежить напередодні виборів за рівнем інфляції, цей Mittal Steel зі своїми величезними грошима. А якщо їх у нього до того ж ще вчасно й не приймуть, чим поставлять під сумнів виконання договору, тоді інвестору не залишиться нічого іншого, як затягати «несумлінного» продавця по судах. Не можна відкидати, що сталевий гігант може навіть відмовитися від договору. Чи можна назвати цю колізію казками інтернету? Логіка дає позитивну відповідь. Але чому тоді так слабко звучала тема «Криворіжсталі» на святкуванні річниці Майдану? Це примушує припустити недобре...
Згаданий прем'єром законопроект хоч і був внесений у парламент Президентом, підписанню ним поки що не підлягає.., оскільки в Раді ще не розглядався. Як повідомили «День» у парламентському комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій, законопроект комітет розглянув і рекомендував до прийняття загалом. Однак на порядку денному його ще немає. Це означає, що щонайбільше він може туди потрапити тільки на погоджувальній раді в понеділок, тобто знову ж таки щонайбільше буде проголосований у вівторок.
Як проголосований? Ще напередодні у результаті цього голосування мало хто сумнівався — хто ж відштовхуватиме руку, що дає? Але у вівторок стало відомо, що Президент продовжив традиції свого попередника з боротьби з парламентом за керівництво Фондом держмайна і знову не підписав і повернув у парламент зі своїми пропозиціями закон про Фонд, у якому зокрема передбачається, що кандидатуру голови ФДМ на розгляд парламенту вноситиме прем'єр-міністр. Раніше голову ФДМ призначав Президент. При повторному голосуванні поправок Президента парламентарії залишили норму про те, що ФДМ підконтрольний Верховній Раді. І саме це, мабуть, викликало президентське вето. Але хай би що говорили про розбіжності в Раді, почуття корпоративної солідарності в народних депутатів час від часу затьмарює всі інші. І тим паче, коли йдеться про можливості поуправляти державним майном. Тож, не виключено, шуканого законопроекту може просто не виявитися на порядку денному. Та й під час обговорення раптом можуть знайтися підводні камені. Так, у висновках Головного науково-експертного управління парламенту зокрема зазначається, що необхідно також внести зміни до ст. 3 Декрету Кабміну (він має силу закону) «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», що визнає єдиним законним способом платежу на території України національну валюту.
