Ложка нафти
Президента Польщі обвинувачують у корупції
Парламентська комісія, яка розслідує справу про корупцію навколо польської нафтової групи «ПКН Орлен», рекомендувала притягнути до суду президента Польщі Олександра Квасневського й інших керівників країни. Комісія зажадала розпочати розслідування щодо колишнього прем’єр-міністра Польщі Лешека Міллера та його міністрів фінансів і юстиції, а також відносно голови нижньої палати парламенту, екс-мiнiстра закордонних справ Влодзімежа Цімошевича.
Офіційні причини цього рішення, прийнятого незадовго до парламентських і президентських виборів, зберігаються в таємниці. На думку комісії, Квасневський «у непрозорих умовах» доручив одному польському бізнесмену вести переговори про продаж державного нафтопереробного підприємства в Гданську російським компаніям. Однак президент Польщі відкидає будь-яку причетність до цієї справи, в березні цього року він відмовився виступити як свідок перед комісією. У заяві його канцелярії зазначається, що «спроби притягнути президента Квасневського до Державного трибуналу є відображенням політичної гри, що передує виборам».
Нинішня передвиборна кампанія в Польщі б’є всі рекорди за кількістю чорного піару. (Нагадаємо, парламентські вибори тут пройдуть 25 вересня, а президентські — 9 жовтня.) Через такий характер боротьби від участі в президентській кампанії відмовився маршалок Сейму Влодзімеж Цімошевич, представник правлячого Союзу лівиці демократичної (СЛД). Він заявив, що не може більше терпіти бруду, який опоненти виливають не тільки на нього самого, але й на його сім’ю. Незабаром після довгоочiкуваного старту кампанії Цімошевича (він до останнього не наважувався йти в президенти) члени парламентської комісії обвинуватили маршалка в неправильному оформленні декларації про доходи за 2001 рік, у махінаціях iз акціями «Орлена». У серпні колишня помічниця Цімошевича по міністерству закордонних справ під присягою обвинуватила його в приховуванні володіння акціями. Щоправда, потім її свідчення визнали помилковими, однак рейтинг Цімошевича, високий на початку кампанії, невблаганно падав, поки на момент рішення маршалка припинити боротьбу не досяг 18% проти 43% у лідера Громадянської платформи Дональда Туска та 20% у консервативного мера Варшави Леха Качинського.
Відмова Цімошевича від участі у виборах президента б’є і по шансах СЛД на виборах до парламенту. «Справа Орлена» — цвях, який опоненти СЛД збираються забити в домовину «лівиці». Польських лівих чекає серйозне випробування: треба оновити та відродити свій рух. Від цього залежить не тільки майбутнє самої СЛД, але й перспективи всієї польської політики: поки що у розквітлих правих не очікується сильної опозиції.