Наодинці з Чорнобилем

Жертвами Чорнобильської катастрофи стали чотири тисячі осіб, ще 100—200 тисяч по праву можуть називатися «потерпілими». Такі сенсаційні дані були оприлюднені на конференції, що закінчилася вчора у Відні. Сенсаційні тому, що цифри ці, м’яко кажучи, відрізняються від тих, які звикли називати в Україні на всіляких круглих столах і тематичних слуханнях у парламенті. Наприклад, статус потерпілого в нас мають 2,5 мільйона осіб, а аварія на ЧАЕС вважається причиною смерті ще 60 тисяч. У компетентності авторів уже нашумілої доповіді сумніватися не доводиться. Це понад сотню експертів так званого Чорнобильського форуму — організації, до якої входять представники ООН, ВООЗ, МАГАТЕ. І ґрунтувалися вони на результатах власних досліджень. Зокрема, як вважають вчені, зростання захворюваності на лейкемію, яку, як правило, пов’язують із радіоактивним опромінюванням, — не спостерігалося. Як не було і прогнозованої «епідемії» безпліддя. Стверджувати достеменно можна лише про рак щитовидної залози. За спостереженнями міжнародних експертів, у забруднених радіацією регіонах справді спостерігалося зростання захворюваності. Причини його в тому, що люди вживали заражене молоко від корів, які харчувалися отруєною травою. І радіоактивний йод, що має малий період розпаду, нагромаджувався в щитовидній залозі. Але здебільшого наслідки для мільйонів людей, які отримали низькі дози опромінення, виявилися мінімальними. Проблема України постчорнобильської, на переконання авторів доповіді, в іншому. Масштабні програми грошових компенсацій стали «великою перешкодою на шляху відновлення регіону — вони створили обстановку утриманства та «з’їдають» значну частину фінансових ресурсів». Водночас жителі околиць Чорнобиля вважають себе жертвами трагедії. При тому, що вони погано розуміють суть усіх цих події, їх переслідують страхи, які й заважають їм почати жити по- новому.

Словом, дослідження Чорнобильського форуму цілком можуть стати приводом для великого скандалу. Наприклад, представники екологічної організації «Грінпіс» уже встигли недвозначно висловитися на адресу авторів доповіді. «Заперечувати реальні наслідки аварії — означає не тільки образити тисячі потерпілих, стверджуючи, що причина їхніх хвороб — ірраціональні страхи», — заявив Ян Ван Де Путте Бі Бі Сі. — Це призведе до небезпечних рекомендацій переселяти людей у заражені регіони». А голова міжнародної організації «Лікарі світу за запобігання ядерній війні» Ангеліка Клауссен і поготів обвинуватила Всесвітню організацію охорони здоров’я в тому, що вона поширює помилкові дані. На її думку, ВООЗ пов’язана з МАГАТЕ «кабальним договором». Він віддає на відкуп міжнародному атомному відомству контроль над дослідженнями, що пов’язані з наслідками використання «мирного атома». Простіше кажучи, справжня мета подібних заяв — це спроба «обілити» ідею використання ядерної енергетики.

Так чи інакше, але Україна в цій ситуації постає не в найвигіднішому світлі. Адже якщо виходити з даних доповіді, ліквідація наслідків аварій вимагає не таких вже й великих сум. Навпаки, до дослідження додаються рецепти, як скоротити грошові виплати. Отже, дуже ймовірно, що донорські організації в найближчому майбутньому візьмуть їх до уваги. Водночас у нас єдиною причиною багатьох пов’язаних із Чорнобилем «недо» чиновники називали гроші. Точніше — їх відсутність. Як заявлялося на різних конференціях, Україна так і не отримала обіцяних від Заходу сум, хоча свою умову виконала — зупинила останній енергоблок ЧАЕС. Саме тому, як стверджують чиновники, сьогодні об’єкт «Укриття» перебуває в катастрофічному стані. І не виключено, що сьогодні-завтра він підкине сюрприз, масштабніший за події 1986-го.

Утім, заради справедливості, слід визнати, що міжнародні організації ніколи не забували про чорнобильські проблеми. Можливо, обсяги допомоги відрізнялися від заявлених, проте вони були постійно. Наприклад, минулого року США надали Україні близько 143 мільйонів доларів, із них 8 млн. були переспрямовані на ремонт саркофага. У 2003-му знов-таки Штати виділили на різні чорнобильські програми 25 мільйонів. Уже цього року країни «великої вісімки» мають намір надати Україні 225 мільйонів доларів на реалізацію проекту «Укриття». І це вже не кажучи про різні медичні та реабілітаційні програми.

Інше питання, що донорські гроші використовували не завжди ефективно. Наприклад, як розповідає директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ Ємлен Соботович, побудували сховище відпрацьованого ядерного палива, але при цьому не врахували деяких технічних нюансів. У результаті об’єкт, попри витрачені на його будівництво мільйони доларів, використовувати можна з великою натяжкою. А зараз мають намір побудувати верхній саркофаг і виділити на це загалом близько мільярда євро. «Але ж ніхто не каже про те, що його обслуговування обходитиметься Україні до 30 мільйонів доларів на рік, — обурюється Є. Соботович. — А якщо щось трапиться з внутрішнім саркофагом, ми ж за тієї конструкції, яку нам пропонують, не зможемо нічого зробити».

На думку Є. Соботовича, нинішня доповідь міжнародних експертів свідчить лише про одне: Україні хочуть припинити допомагати. І очевидним наслідком таких сенсаційних заяв стане лише те, що ми залишимося сам на сам із постійно посилюваними чорнобильськими проблемами.

З іншого боку, думається, деякі висновки експертів не позбавлені об’єктивності. Наприклад, відомо, що в Чернігівській області на відносно чистих територіях відтік населення протягом останніх 10 років удвічі перевищив міграцію із радіаційно небезпечних районів. Просто багато спеціально приїжджали до «брудних» регіонів, щоб держава виплачувала їм компенсацію. Сумніви виникають й із приводу посвідчень чорнобильців. Як повідомив недавно голова МНС Давид Жванія, перевірки показали, що аж ніяк не всі, хто має статус чорнобильців, можуть ними за правом називатися. Водночас посвідчення в змозі забезпечити і безплатний проїзд у транспорті, і путівки, і квартири... Що стосується здоров’я, то в цьому випадку також не все гладко. Як показало дослідження психолога Юрія Швалба, серед ліквідаторів і переселенців існує тверде переконання: хоч що б ти робив, а однаково хворітимеш. Не дивно, що подібна психологічна готовність посилює навіть найбільш незначні діагнози. Саме тому, на переконання фахівців, багато хвороб, які сьогодні лікарі називають наслідком Чорнобиля, мають під собою психологічну підоснову — так званий синдром жертви. Для довідки: за даними МОЗ, кожен четвертий чорнобилець — інвалід, ще дві тисячі українців мають статус інвалідів дитинства. У 94,2% ліквідаторів зафіксовані ті чи інші патології, а смертність потерпілих протягом останніх років зросла майже вдвічі.

Поки що офіційних коментарів із приводу заяви міжнародних експертів в Україні не дають. МНС, у чиє підпорядкування нині передані всі чорнобильські питання, поширило лише невеликий прес-реліз. У ньому заступник міністра й учасник віденської конференції Тетяна Амосова заявила: «Чорнобиль не терпить політики, йому потрібен здоровий глузд і продумані рішення. Ми не допустимо спекуляцій, Чорнобилю треба допомагати, а не заважати». Подробиці, пообіцяли в міністерстві, надійдуть найближчим часом.