Благодійність без кордонів

Київський міжнародний жіночий клуб, який уже 13 років працює в українській столиці, прагне розширити свою діяльність. Таку мету ставить новий керівник клубу — пані Іра АДIТЬЯВАРМАН , дружина радника-посланника Посольства Індонезії в Україні. Впродовж свого президентства, що за правилами організації триватиме рік, пані Іра збирається приділяти увагу ключовим подіям міжнародного життя — організувати захід на відзначення 60 ї річниці заснування ООН. Міжнародний жіночий клуб також не пропустить свято Восьмого березня, проведе благодійний різдвяний ярмарок і «Латиноамериканську ніч», що вже стали його візитними картками. Зібрані на цих заходах кошти організація витрачає на благодійність: підтримку інвалідів, допомогу малозабезпеченим, жертвам природних лих, збройних конфліктів і репресій; охорону довкілля; пропаганду здорового способу життя, освітнього, наукового та культурного розвитку тощо. Нещодавно гранти Міжнародного жіночого клубу отримали сім організацій. Так, у школі №20 у Білій Церкві буде встановлено ліфт для дітей-інвалідів. Допомогу нададуть центру адаптації колишніх вуличних дітей, проекту інформаційної мережі для родин, які вдома піклуються про розумово відсталих дітей та дорослих, проекту для колишніх неповнолітніх ув’язнених, журналу «Турбота про літніх». За сприяння клубу має бути створено художній цех у реабілітаційному центрі при Київській міській психоневрологічній лікарні №1. Уже традиційно отримає допомогу центр для жінок і дітей — жертв домашнього насильства «Розрада».

За словами Іри Адітьяварман, сьогодні Міжнародний жіночий клуб об’єднує понад двісті членiв — представниць дипломатичної спільноти, міжнародних урядових та неурядових організацій, бізнесу тощо. Вони працюють у невеликих групах за інтересами, крім благодійної діяльності мають змогу дізнатися більше про різні культури й країни, в тому числі поглибити знання української мови й культури.

«Дедалі зростає необхідність урізноманітнити проекти клубу, але незмінним залишається принцип, що жінки досягають більшого, коли мають підтримку, особливо якщо це підтримка інших жінок», — каже пані Іра. За її словами, в Індонезії роль жіночих організацій постійно зміцнюється. (До речi, попереднiм президентом цiєї країни була жiнка — Мегаватi Сукарнопутрi.) «Індонезійський жіночий конгрес, заснований іще в грудні 1928 року, — це національна федерація жіночих організацій: професійних об’єднань, релігійних і соціальних асоціацій. Рівень участі жінок у політичній структурі суспільства — соціально-політичних, неурядових організаціях — досить значний. Після нещодавнього руйнівного цунамі жіночі організації негайно поспішили на допомогу жертвам стихії: вони надають їм продукти, медикаменти, одяг, тимчасові укриття, збирають гроші, дбають про сиріт, беруть участь у реконструкції притулків та освітньої інфраструктури», — розповіла Іра Адітьяварман.