Острів Слави і... невезіння

Заповідник «Хортиця» сьогодні — в центрі уваги. Ідея побудувати на його території комплекс «Січ» не могла залишитися непоміченою громадськістю. Нещодавно за дорученням Президента Віктора Ющенка вирушила вивчати ситуацію міністр культури. Резюме Оксани Білозір було емоційним: «Я навіть не знаю, що сказати Президентові про Хортицю. Там уже почали будувати частокіл, — це жах, гнітючий стан».

На початку квітня в Національному заповіднику «Хортиця» змінилося керівництво. Заповідник очолив журналіст, письменник, так би мовити, громадський інспектор «Хортиці» Костянтин Сушко. Перетворити острів на справжню заповідну землю — таке першочергове завдання нового директора.

— Прикро, що за 40 років так і не спромоглися передати заповіднику всі землі острова Хортиця. У той час, коли площа Хортиці складає 2386 гектарів, у володіння заповідника відведено всього три гектари. Інвентаризацію земель давно вже завершено, складено відповідний акт, але він до останнього часу приховувався. Просто у всі часи у розвитку заповідника не було зацікавленості, бо ж якщо передати йому землі, тут нічого не можна буде будувати. А спокуса спорудження на острові всіляких гольф-клубів, аквапарків, іподромів дуже велика. Окрім козацького форпосту, який зараз споруджується на острові, нічого більше городити там не треба. В Україні немає більше такого місця, де представлено зразки усіх ландшафтних зон країни. Плавні —безцінні залишки Великого Лугу Запорозького, Степ, Лісостеп, Ліс, Гори, навіть Напівпустелі. На острові відкрито і частково досліджено понад 100 історико-археологічних пам’яток, за якими можна вивчати весь процес виникнення і розвитку східноєвропейської цивілізації.

— Костянтине Івановичу, на початку розмови ви зазначили, що Державний акт про передання хортицької землі заповіднику приховувався...

— На щастя, буквально днями ми його знайшли. Він датований 17 квітня 1987 року. З’ясувалося, що ще при тодішньому міському голові Запоріжжя вся земля була передана заповідникові. Говорять, що цей акт є у Рахунковій палаті України. Але там другий примірник. Нам сказали, що якщо знайдемо перший примірник, тоді можна вести переговори про остаточне вирішення проблеми з землею заповітної Хортиці. Зараз необхідно довести юридичну спроможність першого примірника акта. Ми вже переконалися, що земля передана заповіднику, але яким чином 18 років ніхто цього не знав — це вже інша розмова.

— Нещодавно до Запоріжжя приїжджала міністр культури Оксана Білозір. Вона побувала і на острові Хортиця. Потім на прес-конференції запевняла, що вона особисто готова надавати всілякої підтримки відродженню заповідника на острові Хортиця.

— Так, ми тривалий час обговорювали проблеми заповідника. Але основне, на чому зійшлися, — це необхідність передачі всієї землі на острові Хортиця в володіння заповідника. Тільки за таких умов можна бути впевненим, що земля тут відродиться. Саме оздоровленню хортицького природного середовища приділятиметься найбільша увага. Адже відомо, що для того, аби геологічні та геофізичні процеси в надрах нашої планети відбувалися природно і послідовно, 20 відсотків її суші мають зберігатися бодай у відносно недоторканному стані. Йдеться не лише про заказники та заповідники, а й звичайні толоки, вигони, балки, сквери та парки. Такої землі в США близько 18 відсотків, Англії — 17, у Швейцарії — 20. Острівна Японія має 16 відсотків, а ми ледь нашкрібаємо жалюгідні 5 відсотків. Нам треба рятувати українську землю від невмілого господарювання, непродуманих забудов, нарешті просто від бруду. Оздоровлення Хортиці має стати сигналом і зразком для всеукраїнського очищення нашого довкілля. У попередні роки мені не раз доводилося проводити екскурсії для представників із багатьох країн світу — США, Німеччини, Англії, Франції, Австрії. Знаменно, що найбільше наших гостей цікавили не комбінат Запоріжсталь» чи Запорізька атомна електростанція і навіть не Дніпрогес, а куточки дивом уцілілої природи на Хортиці.

У даному випадку дуже багато чого залежить від нас самих. Наприклад, треба зупинити автомобільну експансію. Хіба це нормально, коли автомобілі їздять по острову куди заманеться?! Їх слід залишати на стоянках і пішки ходити по Хортиці. Але ж щоб привчити до цього людей, треба повсюди повісити таблички, встановити білборди, які б допомагали їм орієнтуватися на місцевості і корегували їхню поведінку в заповідній зоні. Це все слід робити негайно. Треба, щоб люди відчували, перебуваючи на Хортиці, що це їхня земля, вона ні від кого не приховується, тоді і ставитися до неї будуть дбайливо. А для цього треба не тільки вести роз’яснювальну роботу, але, на мій погляд, весь час звітувати перед людьми про все, що робиться на Хортиці. Окрім цього, до охорони Хортиці залучатимуться козаки. У мене в кабінеті вже побувало понад 40 високих посадовців, які пропонували свою допомогу. Зараз ми навіть розробляємо медаль «За охорону Хортиці».

— Як ви ставитеся до пропозицій представників козацтва, які пропонують облаштувати на острові Хортиця Запорозьку Січ, що діє?

— Колись Січ займала 200 гектарів. А зараз вона споруджується на трьох гектарах. Для того, щоб її зараз розмістити, треба весь ліс вирубати. Я думаю, що для Запоріжжя це не буде виправдано. Я — за збереження природного середовища заповідника. Бо хоч як би ми городили оті «потішні будиночки», ми повинні розуміти: на острові більш ніж одна тисяча видів рослин, 130 видів птахів. Тобто Хортиця — це насамперед природний заповідник.