«ПроКіно» — дзеркало сучасного кінопроцесу

Кіно люблять не лише дивитися. Про нього люблять знати зайве, додумувати, розмірковувати, попереджати. Усе «ПроКіно» знає однойменна програма Валерії Мірошниченко. Найближчим часом на посту стернового цього кінодайджесту з’явиться і добре всім знайомий ведучий «1+1» Анатолій Єрема.

— Проект Лери Мірошниченко ми робимо вже шість років, починаючи з 1998 року. Виходив він тричі на рік і присвячений був кінофестивалям класу «А» — Канни, Венеція, Берлінале. Але оскільки в ті роки не було налагодженого кінопрокату, на регулярній основі програма виходити не могла — не було предмета для розмови. Сьогодні щотижня виходять до 10 нових фільмів, є кінопрокатний процес. Немає кінознімального, але відчуваємо, що він усе-таки незабаром cформується. Тому з осені 2004 року ми вирішили виходити щотижня, не відмовляючись, щоправда, і від спецпроектів.

— У чому ж все ж таки особливість програми з такою простою назвою?

— Ми розповідаємо просто, цікаво та доступно, без будь-яких викрутасів. Про фільми, які зараз можна побачити на екрані. Але це не прості анонси, хоч і так іноді буває. Ми себе позиціонуємо як програму про кінобізнес і його складові: це і фестивалі, це і прокат, і продюсери. Таке наше коло питань. Кіно — як індустрія.

— Чому «ПроКіно» створюють у співпраці з каналом СТС? Це робота на два фронти?

— Ми просто разом готуємо матеріали, оскільки дуже інтенсивний графік зйомок і підготовки інтерв’ю. У зв’язку з цим прийняли й рішення про двох ведучих у нашій програмі. Це дуже зручно: поки один перебуває в студії, другий працює у відрядженні або на знімальному майданчику. Хоча як ведучий я уже з’являвся в торішньому звіті про Канський фестиваль. Так сталось, що Лера не змогла закінчити цієї програми. А «ПроКіно» ми робили разом із самого початку, і я в титрах завжди був, а в кадрі ось з’являюся лише зараз.

— Вас важко ідентифікувати як ведучого якоїсь конкретної програми — Анатолій Єрема з’являється і в ролі стернового «Документа», і в «Сніданку», тепер — «ПроКіно»...

— Я ставлюся до цього як до виробничої необхідності. Наприклад, графік моєї зйомки: завтра вранці я виходжу в «Сніданку», потім лечу до Москви — працюємо над «ПроКіно», у четвер повертаюся і виходжу в програмі «Документ». В отакому режимі й живу.

— У зв’язку з фестивалями — чи не простіше вести прямі репортажі з місця подій? «1+1» напевно володіє такими потужностями.

— Ми зараз готуємось до поїздки, й уперше використовуватимемо технологію підготовки програми на місці. Знімаємо й одразу ж готуємо: маємо для цього компактний монтажний ноутбук. І в режимі дайджесту з допомогою супутника ці матеріали виходитимуть в ефірі «Сніданку». А потім — підсумкова програма «ПроКіно».

— Можна сказати, що в «Сніданку» глядачів готують?

— Там будуть просто ескізи, які потім увійдуть до загальної картини. Ми так вирішили, бо знімати десять днів, а потім тиждень робити програму — глядач втомиться чекати. А якщо є можливість використати технології… Ми практикували це в Берліні. Насправді ми ускладнюємо собі життя, але йдемо на це свідомо, щоб догодити глядачеві.

— Коли чекати перших плодів вашої журналістської «опергрупи»?

— Зараз у нас буде репетиція на фестивалі документального кіно — «Контакт». Інтерес до документального кіно сьогодні великий, як ніколи. Досить пригадати торішню канську перемогу Майкла Мура — «Фаренгейт 9/11». І в Україні ще ніколи не було такого конкурсного фестивалю документально кіно. Його готують Фонд Лариси Роднянської — одного з самовідданих продюсерів цього жанру останніх років, яка, на жаль, передчасно пішла з життя, — і колектив кінофестивалю «Молодість». Перший міжнародний кінофестиваль неігрового кіно «Контакт» відбудеться в Києві з 25 квітня по 1 травня. Ми вважаємо цю подію дуже важливою — будуть цікаві особистості та дуже сильна програма. Подія гідна того, щоб присвятити їй окремий випуск «ПроКіно».

— Серіали в сфери вашого інтересу потрапляють?

— Потрапляють, але не є об’єктом нашої уваги. Лише в разі пересічних інтересів — наприклад, режисер Сидоров, який виріс із «Бригади» і зняв зараз повнометражний «Бій із тінню». Зараз у нас йде цикл матеріалів — своєрідна ревізія станів кіностудій України, який готує ТСНниця з культури Леся Сакада. Одеська кіностудія, «Довженко», Ялта, «Київнаучфільм», студія анімаційних фільмів — якими вони є сьогодні, мало хто знає.

— Екскурси в історію у вас бувають?

— Спеціальної рубрики немає, лише в міру необхідності. З цим чудово дає собі раду інша програма про кіно на «1+1» — «Аргумент кіно» Ми ж ставимо акцент на сучасному кінопроцесі.

— Він аж ніяк не ідеальний. Чи покликані автори прищеплювати недосвідченому глядачу хороший смак?

— У нас є рубрика — «Ми вас попереджували». У ній не йдеться, що не треба цього дивитися, але чесно розповідається, чого чекати глядачу. Якщо він цього хоче — будь ласка. Але якщо нашій думці довіряють, то ми робимо свою роботу добре.