Сила хабара

«Не бери» — виконання цієї відносно нової заповіді українським чиновникам, схоже, дуже важко дається на місцях. Пристрасті, які розгорілися на харківських ринках, довго стримувалися владою. Адміністрації торговельних підприємств намагалися врегулювати конфлікт. Незважаючи ні на що, минулого тижня близько сотні активістів профспілки підприємців відправилися пікетувати в столиці Кабінет Міністрів, Секретаріат Президента, комітети — антимонопольний і з питань підприємництва. Головні вимоги мітингуючих: офіційно зафіксувати максимальну плату за торгове місце та інші послуги на ринках Харкова; скасувати нову систему пенсійного оподаткування для тих, хто працює на єдиному податку; звільнити керівників харківських регіональних відділень Антимонопольного комітету і Держкомпідприємництва. Вирішення проблем підприємців наразі не спостерігається.

Подібного перебігу подій варто було очікувати. Змучені нескінченними поборами податкових інспекцій, правоохоронців, адміністрації ринків, відсутністю гідних умов роботи, а на додачу до всього й затримками товарів на митних пунктах, підприємці, нарешті, збунтувалися. Ще в першій декаді лютого поточного року на сторінці інтернет-форуму «Медиа-объективно», який постійно відвідує голова Харківської обласної адміністрації Арсен Аваков, від імені підприємців ринку «Барабашова» було залишене звернення до губернатора. У листі користувач інтернету прохав звернути увагу на те, що все збільшуються розміри виплат до Пенсійного фонду. Підприємці нарікали на те, що замість 90 гривень, які вони сплачували раніше, їм тепер доводиться платити майже 180. А минулого року вони платили і того менше — лише 9 гривень, які віднімалися з фіксованого патенту. Підприємці, багато з яких, сподіваючись на реальну допомогу нової влади, під час виборчих перипетій підтримали чинного Президента, обурені тим, що, як вони передбачають, за їхній рахунок збільшили пенсійні виплати і на що вони ну ніяк не розраховували. «Невже нас знову ошукали?! Дайте, будь ласка, відповідь на наше запитання!» — німий крик про допомогу зі сторінки форуму. Глава облдержадміністрації запропонував тому, хто написав звернення, принести заяву зі всіма фактами в його приймальню для подальшого розгляду. Тим часом проблему так і не було врегулювано — до неї додалися інші.

Зараз у Харкові й області діють 139 ринків і торговельних майданчиків і майже 90 тисяч зареєстрованих торгових місць. Умови роботи підприємців, які погіршилися, вивели їх на вулиці, до порогів обладміністрації, міської ради та інших організацій у марній спробі відстояти свої права. Як повідомила голова територіального відділення Антимонопольного комітету України Вікторія Нагній, 2004 року до неї надійшло 17 заяв зі скаргами, що втричі більше, аніж 2003 року. Силами організації припинено 47 порушень конкурентного законодавства, з них 25 — у вигляді зловживань монопольним становищем і 22 — недобросовісна конкуренція. В основному порушення стосувалися так званих подвійних проплат, які нав’язувалися підприємцям з боку адміністрацій ринків: добродійні внески, обов’язкове страхування приміщення, що орендується, вимога обов’язкової сплати за комунальні послуги та охорону орендованого торгового місця. І цього року до В. Нагній продовжують надходити звернення громадян, які прохають допомоги в організації справедливої торгівлі на ринках. Що стосується вимог підприємців щодо Антимонопольного комітету, то, як твердить Вікторія Нагній, вони її, «м’яко кажучи, здивували». Вона вважає їх безпідставними і такими, що потребують пояснень з конкретними фактами порушень дій комітету.

За оцінками екологів, санітарний стан торговельних місць жахливий — на ринках, на думку начальника міжрайонної екологічної інспекції Наталі Паніної, для них не створено нормальних умов для роботи. Велика кількість відходів ринкової торгівлі, особливо органічної продукції, після закінчення роботи ринків викидається в сусідні ріки, спускається до зливнівок і знову ж таки потрапляє у водні об’єкти Харкова.

«До нас періодично приходять перевірки, проводяться анонімні опитування, різні урядовці приїжджають, питають про умови роботи, а сказати відкрито про те, що на ринку холодно, дах тече, все більше потрібно платити в усі кишені, ніхто не може. Наступного ж дня у тебе виявлять якесь порушення в торгівлі й просто видворять iз місця», — розповідає Петро Тодоров, приватний підприємець, продавець фермерської продукції. Прагнучи створити кращі умови як для продавців, та й покупців керівництво ринків разом із міською владою задумали будівництво нових поліпшених торгових центрів, де буде дотримано всіх умов для роботи. Однак підприємці, декому iз яких адміністрації ринків уже відмовили в оренді старих робочих місць і запропонували замість них на вибір нові «комфортні» місця, відразу звернули увагу на те, що платити за них потрібно набагато більше. Намагаючись утримати за собою старі місця чи отримати менш дешеві нові, підприємці мимоволі пропонують хабарі керівництву ринків. Але на нинішній хвилі боротьби з корупцією обласна прокуратура все частіше стала заглядати на ринки, перевіряти діяльність їхніх адміністрацій, а в деяких випадках і порушувати кримiнальні справи за фактом хабарництва за незаконне надання торгового місця. Як не цинічно, але виходить, що влада не лише не може допомогти підприємцям, але й не дає можливості їм самостійно вирішити свої проблеми. «Без хабара ніяк не обійтися. Адже лише рік тому мені «ненав’язливо» запропонували викупити мій контейнер — в іншому випадкові довелося б відмовитися від оренди і просто піти з «насидженого» місця. Тепер адміністрація твердить, що ці торгові місця не відповідають нормальним умовам роботи, а тому пропонує інші місця, які відповідають стандартові торговельного центру, і де оренда коштує в декілька разів дорожче. Що я тепер робитиму з моїм контейнером?» — розповіла «Дневі» підприємець Ольга Єрохіна.

Великою несподіванкою стала зворотна сторона проведення пікетів — ажіотаж довкола ринків призвів до того, що попит на товари впав, а харків’яни все частіше стали віддавати перевагу більш спокійним місцям для купівлі. В основному підприємці в цьому почали звинувачувати громадянську кампанію «Пора», яка, виступаючи на боці продавців, у дійсності своїми театралізованими виставами, спрямованими на викриття адміністрацій і концерну «АВЕК», який контролює більшість великих харківських ринків, розполохала всіх покупців. У результаті підприємці, які заплуталися, лояльно настроєні до адміністрації ринків, вийшли на захист свого бізнесу й зажадали від міської влади заборони на проведення мітингів і всіляких акцій на території торговельних центрів. Фахівці Харківської облдержадміністрації заявляють, що вирішити проблеми приватних підприємців можна лише на законодавчому рівні, тому акції протесту на майданах неефективні й проводити їх безглуздо. До того ж згода декількох сотень осіб брати участь у акції ще не означає, що її організаторів — Профспілку підприємців — підтримує більшість харків’ян, які працюють у малому та середньому бізнесі. Деякі урядовці в акціях протесту вбачають певну підоснову та політичне замовлення противників чинної влади і цікавляться чий, насправді, погляд висловлює профспілка, очолювана Цимбалюком, який під час останньої президентської кампанії працював із прогресивним соціалістом Наталею Вітренко. Однак варто зазначити, що в історії розвитку харківського бізнесу Профспілка підприємців відігравала завжди провідну роль борця з порушеннями на ринках. Щоправда, насамперед йдеться про ринки, підконтрольні концерну «АВЕК». Хоча представники концерну неодноразово публічно заявляли, що готові вислухати всіх — їхні противники поки що не поспішають вступати в переговори.