Чи правильно ми обігріваємо своє житло?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20050311/442-21-2.jpg)
В холодну пору року мешканці міських багатоповерхівок все частіше скаржаться на низьку температуру в квартирах, звинувачуючи у всьому постачальників тепла. Дійсно, нинішні ціни на природний газ примушують витрачати його більш економно. В той же час, як стверджує наш читач-фізик, відхід від традиційного розміщення батарей опалювання в житлових кімнатах цілком може дати й нормальну температуру повітря в приміщенні, й економію енергоносіїв.
Століттями, якщо не тисячоліттями, склався тип житла жителя середніх широт. І в усіх видах жител піч знаходилася біля внутрішньої стіни, подалі від вікна, зовнішньої стіни. При цьому забезпечувалася циркуляція повітря — воно нагрівалося біля пічки, підіймалося вгору, опускалося біля зовнішньої стіни, оновлювався через щілини вікон чи відкриту кватирку і знову прямувало до пічки — забезпечувалася так звана пряма циркуляція.
При переході до парового опалювання (саме з нього все починалося) батареї поставили під вікном, вздовж зовнішньої стіни. Це давало певну економію площі квартири, можливість ефективного розміщення меблів вздовж стін, а значить, зменшення загальної будівельної площі. Тоді й почали «штампувати» кімнатки по 9—12 кв. м., адже при пічному варіанті опалювання стільки печей не складеш. При паровому опалюванні, коли проблем із паливом не було, все виходило непогано — в холодний час тримали постійно відкриту кватирку або взагалі відкривали вікна. Холодне свіже повітря, нагріваючись, підіймалося, утворюючи в кімнаті «зворотну циркуляцію», частково виходячи назовні. При цьому втрати тепла були великі, але на це не зважали.
Надалі для кращого використання палива на електростанціях почали будувати ТЕЦ, і відходи тепла у вигляді нагрітої води йшли на обігрівання жител, опалювання стало водяним, температура батарей знизилася, а потім і взагалі різко впала, циркуляція повітря майже припинилася, так як внутрішні стіни не настільки холодні, щоб забезпечити охолодження верхніх шарів. Утворилося два стійких градієнти (зміни) температур — вертикальний і поперечний, причому останній нерідко зворотний — біля вікна тепліше, а біля внутрішньої стіни холодніше.
Для зменшення втрат тепла вікна стали робити більш герметичними, але втрати через зовнішні стіни залишилися досить великими, оновлення ж повітря здійснюється погано, тому необхідне тривале провітрювання. При цьому відбувається місцева циркуляція між батареєю і кватиркою, що викликає непропорційно великі втрати. Основна ж циркуляція слабка, повітря застоюється, стаючи додатковим хвороботворним чинником.
Який же вихід для забезпечення і економії, і нормальної циркуляції? Цілком можливий перехід до «пічної системи», коли цю роль виконують батареї, розташовані вздовж внутрішньої стіни. Для забезпечення дизайну інтер’єра форму батарей, підведення води необхідно змінити. Наприклад, виконати їх у вигляді лже-каміну, замаскувати під шафу, картини, витягнути у висоту тощо.
Це дозволить економити тепло, створити нормальну циркуляцію повітря, оздоровити приміщення. Щоправда, виникне більший градієнт температур від внутрішньої стіни до зовнішньої, і біля вікна утвориться більш чітка «холодна зона», що вимагає іншого розміщення меблів. Але це вже — інше питання.