Святослав ПIСКУН: «Є така особа!»
Слідству відомо про того, хто віддав наказ виконавцям, — вбити журналіста. Учора ця заява Святослава Піскуна — «Є така особа!» — стала, мабуть, головною новиною. У п’ятницю, зі слів генпрокурора, планується допит Юрія Кравченка — екс-міністра внутрішніх справ, одного з основних фігурантів «касетного скандалу». Разом із тим генпрокурор наголосив, що лише суд може поставити крапку в цій справі. Піскун запропонував екс-співробітнику держохорони України Миколі Мельниченку прибути до України для надання свідчень, надати оригінали наявних записів і технічне обладнання, на якому їх зроблено, та провести міжнародну експертизу за його участi. Він також попросив вибачення в сім’ї Г. Гонгадзе «за те недосконале слідство», що тривало протягом трьох років у Генеральній прокуратурі, а також за дії своїх попередників на посаді генпрокурора. Себе, очевидно, генпрокурор не мав на увазі. Під час прес-конференції він неодноразово розповідав, як близько його команда свого часу підійшла до розгадки...
Останні кілька днів означилися низкою заяв, подій і чуток, так чи інакше пов’язаних зі «справою Гонгадзе». Заява міністра внутрішніх справ Юрія Луценка про те, що знайшли машину, в якій везли Георгія, замах на одного з «перевертнів», нібито причетних до вбивства журналіста, нарешті — екстрений брифінг Президента Віктора Ющенка. Глава держави заявив: «Є підстави стверджувати, що вбивство Гонгадзе розкрите». А також про те, що вбивці журналіста затримані та дають свідчення. Серед інших важливих заяв Президента — повідомлення про рішення створити Національне бюро розслідувань, що «має сконцентрувати в собі розслідування найгучніших нерозкритих справ плюс вести антикорупційну діяльність у органах влади». Іншу інформаційну тезу в промові Президента багато хто розцінив як висловлення довіри Генеральному прокурору Святославу Піскуну: «Я не виключаю того, що зняття генпрокурора пана Піскуна було пов’язане з тим, що слідство значно наблизилося до розкриття цієї справи... Я хотів би подякувати насамперед працівникам Генпрокуратури, Генпрокурору, який персонально вів дізнання певних осіб...».
На відміну від Президента, найзацікавленіші в розкритті цього злочину люди — мати та вдова Георгія — не поспішають дякувати слідству. Більш того, Леся Гонгадзе заявляє, що має намір судитися з Генеральною прокуратурою. В ефірі каналу «1+1» вона сказала, що має у своєму розпорядженні датованого 2000 роком відкритого листа Г. Гонгадзе до Генпрокуратури з проханням захистити його від переслідування, а також повідомлення про отримання цього листа. «Я не шукатиму вбивць. Я судитимуся з Генпрокуратурою», яка «має понести найсуворіше покарання, бо вона чотири з половиною роки знущається наді мною та над народом України», — сказала Л. Гонгадзе. Мирослава Гонгадзе зі свого боку вважає, що говорити про розкриття справи рано. «Насправді справу буде розкрито лише тоді, коли знайдуть замовників, а не лише виконавців цього злочину», — сказала вона у прямому ефірі українського телебачення по телефону зі США.
По-різному сприйняли звістку про близьке закінчення «справи Гонгадзе» представники вітчизняного політикуму. Лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук назвав заяву Президента передчасною. «Можливо, йому треба було це сказати тоді, коли будуть остаточні висновки, бо чимало в історії випадків, коли свідок або зникає, або відмовляється від своїх свідчень, і тоді Президенту доводиться пояснювати, що його підставили, — це погано», — сказав Л. Кравчук учора журналістам. Водночас він наголосив, що «якщо це правда, то це важливий крок уперед».
Екс-секретар РНБОУ та колишній міністр оборони Євген Марчук у інтерв’ю «5 каналу» зазначив, що оптимістично сприйняв учорашню новину про розкриття справи Гонгадзе. Проте він переконаний у тому, що до отримання речових доказів до неї слід ставитися обережно. Крім того, Є.Марчук заявив про те, що для розчищення минулого української політики процес у справі Гонгадзе має бути максимально публічним.
Член фракції Блоку Юлії Тимошенко Андрій Шкіль вважає, що розкриття справи про вбивство Г. Гонгадзе має дати відповіді на запитання й щодо інших резонансних і ще не розкритих справ. «Це має стати демонстративно-показовою справою», — сказав А. Шкіль. На думку депутата, розкриття справи «звісно, зачепить політичний істеблішмент» країни, проте якою мірою — залежатиме від нової влади. Водночас депутат Степан Гавриш застерігає політичні сили від використання розкриття справи Гонгадзе як «інструмента для люстрації політичних опонентів».
Експерт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивства журналіста Валерій Івасюк задається питанням: «Чи не є те, що відбувається у справі Гонгадзе, відволікаючим маневром у справі процесу перерозподілу власності та влади, і чи не є функцією цього викликати довіру до органу, який буде основним інструментом перерозподілу, — до Генеральної прокуратури?»
Певним дисонансом до ентузіазму Президента прозвучав коментар прем’єра: «Я утрималася б від будь-яких коментарів, поки справу не передадуть до суду. У нас уже багато було наговорено і різними людьми. Це схоже на якусь піар-кампанію», — сказала Юлія Тимошенко.
Про можливі наслідки розкриття вбивства журналіста розмірковують і вітчизняні політологи. Зі слів Дмитра Видріна, «деякі можливі учасники майбутніх парламентських виборів, можливо, проходитимуть як фігуранти, або хоч би як свідки у справі Гонгадзе, що не дасть їм можливості брати повноцінну участь не лише у виборах, а й узагалі брати участь у подальшому політичному житті України». Власне, нервозність із цього приводу вже помітна за заявами депутатів екс-аграрної фракції ВР. На думку Володимира Фесенка, розкриття вбивства журналіста позитивно вплине на імідж України, а також нової влади, яка таким чином доведе істинність свого прагнення до пошуку правди та відновлення справедливості. Проте В. Фесенко наголошує, що це стане можливим лише в тому разі, якщо справу дійсно розкриють і не буде спроби перетворити її на акт політичної помсти. Те, що з заявою із цього приводу виступив Президент, В. Фесенко пояснює бажанням якнайшвидше повідомити суспільство про «хоч би частину правди про цю справу».
А Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, звернув увагу на такий нюанс: «Справа Гонгадзе, її моральне й судове завершення не може не позначатися на подальшій долі частини попередньої еліти, яка відіграла ключову роль у підтримці Ющенка в період між першим і другим туром. Парадокс ситуації в тому, що прямі опоненти Віктора Ющенка у президентській кампанії й можлива жорстка опозиція, передусім в особі Віктора Януковича, Партії регіонів, Медведчука, СДПУ(О), не пов’язана зі справою Гонгадзе... Під час «гарячої фази» вони перебували поза інститутами влади, не були на олімпі президентської вертикалі Кучми. А деякі політичні союзники і партнери можуть опинитися в центрі цього процесу і пов’язаних із ним політичних впливів і звинувачень. Такі парадоксальні моменти враховуватимуться новою владою й політичною спільнотою під час судового процесу», цитує політолога Forum.
Водночас міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що слідство справді заарештувало вбивць Георгія Гонгадзе. На думку Луценка, нова влада швидко розкрила злочин, «оскільки попередня влада не давала цього зробити ані працівникам міліції, ані Генпрокуратурі». Міністр також наполягав на тому, що йдеться не про «ексцес виконавця» (випадковий постріл із метою усунення), а саме про свідоме вбивство.
Нагадаємо, що позавчорашній резонансний виступ Президента Ющенка перед журналістами відбувся у форматі «без запитань», яких, звісна річ, чимало. Чи можна називати затриманих у справі Гонгадзе «вбивцями» вже до того, як відповідне обвинувачення винесе суд? Очевидно, йдеться поки що лише про підозрюваних. Чому питання слідства коментує Президент, а не співробітники правоохоронних органів, які безпосередньо ведуть справу? Чи не є те, що відбувається, черговим витком «касетного скандалу»?
