ЩОДЕННИК

19 січня

Закінчилися зимові канікули, позаду Новий рік і Різдво. Знову до школи. Тривають будні, ні, не сірі — райдужні, кольорові, осяйні. Тому що є у нашому житті людина, якій ми не байдужі з нашими мріями, тривогами, сподіваннями. Це людина, якій випало велике щастя — жити серед дітей і квітів. Її обійстя з ранньої весни і до пізньої осені утопає у квітах. Її покликання і професія — вчитель. Жінка, в душі в якої квітне любов до літератури і рідної мови, до національної історії. І на все вистачає часу: і на цікаві уроки, хор читців, гуртки, свята, концерти. Бог дав талант захопити цікавим і колег, і дітей, а далі — хвилювання за кулісами, репетиції, костюми, зошити, книги — і так десятки років. Нам дуже пощастило бути не просто учнями, а вихованцями берегині величезної родини Великогорбашівської неповносередньої школи Коваль Ніни Дмитрівни.