«Не можна платити Україною за посаду президента», —

На майдані Рад у Житомирі вирувало людське море — 23 листопада близько 40 тисяч прихильників Віктора Ющенка проводили мітинг на підтримку свого лідера й одночасно протестували проти дій Центральної виборчої комісії під час підрахунку голосів після другого туру президентських виборів. У один із моментів на трибуну перед розбурханим загалом піднявся голова обласної ради Архип Войтенко та спокійно сказав кілька коротких фраз. Зокрема, він заявив, що виступає за те, щоб ЦВК прийняла рішення стосовно результатів виборів тільки після розгляду судами всіх скарг щодо проведення другого туру. Як виявилося згодом, ця позиція була найбільш далекоглядною та водночас рівновіддаленою від полюсів протистояння. Наступного дня вона втілилась у рішення сесії. Ще раз Житомирська обласна рада сказала своє вагоме слово, коли виступила із зверненням, у якому гостро засудила сепаратистські заклики та плани, що прозвучали з вуст деяких політиків сходу та півдня України. І знову неабияку роль у прийнятті цього документу зіграв А.Войтенко. Член Конгресу регіональних і місцевих рад Європи, член Політради СДПУ(О), Архип Войтенко вирізняється самостійністю та зваженістю позиції, має в регіоні безсумнівний авторитет. У дні виборчої кампанії голова облради помітно дистанціювався від дій виконавчої влади та часто підкреслював, що перш за все повинен бути законослухняним держслужбовцем. Його позиція в найгостріші моменти політичного протистояння, що розгорталося в нашій державі останніми днями, і стала приводом для нашої розмови. Тим більше, що подібні погляди, характерні нині для значної частини як політичного істеблішменту, так і політично активного загалу центральних регіонів України, сьогодні серйозно впливають на розвиток ситуації в державі.

— Сесія обласної ради, яка відбулась у середу 24 листопада, тобто наступного дня після 40-тисячного мітингу в Житомирі на підтримку Віктора Ющенка, прийняла рішення, яке, за низкою ознак, не збігалося із планами форсованого оголошення Віктора Януковича переможцем виборів, але водночас — достатньо обережне. Вважається, що саме ви були ініціатором цього рішення...

— На тій сесії було внесено кілька проектів рішень, серед них із пропозицією визнати Віктора Ющенка президентом України. Я ж, вважаючи, що обласна рада не може приймати рішення визнавати того чи іншого кандидата президентом всієї України, запропонував визнати, що в нашій області виборці дійсно віддали перевагу Віктору Ющенку, і звернутися до Центрвиборчкому з пропозицією не оприлюднювати результати голосування до розгляду всіх скарг, які були на той час у суді. Це, я вважаю, була нормальна цивілізована форма звернення.

— 3 грудня обласна рада також різко засудила сепаратистські заклики деяких вітчизняних політиків. Чи дійсно ті плани, які розробляються в окремих регіонах щодо автономізації чи інших форм поділу України, представляють собою серйозну загрозу для цілісності України, як ви думаєте? І чи виправданий достатньо твердий тон того звернення?

— Ідею створення Південно-східної автономії озвучили голови адміністрацій окремих областей. На моє глибоке переконання, не такі вони самостійні у своїх політичних діях, щоб за власною ініціативою задекларувати і намагатися впроваджувати у життя таке важливе рішення. Коли ж прийняла рішення з цього приводу Рада національної безпеки та оборони, були дані відповідні доручення Службі безпеки України, то ці люди поміняли платівку й заговорили, що не йде мова про сепаратизм, а розглядається питання федералізму, тобто щоб Україна стала не унітарною державою, а федерацією. Я вважаю, що й автономізація, й федералізація не є прийнятними — Україна має бути унітарною державою. І хоч би хто був президентом, ми повинні зберегти територіальну цілісність нашої держави.

— Але загроза роздроблення України існує?

— Безумовно, існує. Ми бачили, як ця теза акцентується в окремих східних і південних областях. Згадаємо виступи голів адміністрацій Донецької і Харківської областей на відомих з’їздах в Сєверодонецьку й Харкові... Я, наприклад, не уявляю собі, щоб мер Києва приїхав до Брянської області й почав агітувати там за приєднання її до України. Чому тоді до Сєверодонецька приїхав мер Москви Юрій Лужков, з якою метою? Ми мудрий народ і самі оберемо собі президента. І будемо мати економічні відносини і з Росією, і з Європою, тому що по-іншому жодна країна сьогодні жити не може.

— Навколо рішення Верховного Суду щодо призначення переголосування другого туру і зараз точаться гострі суперечки: опозиція і широкі маси українських громадян вітають його, прихильники Віктора Януковича критикують. Чим є це рішення для України з вашого погляду як керівника органу місцевого самоврядування обласного рівня?

— Для того у нас є в державі судова гілка влади та є Верховний Суд, щоб ставити крапку в таких серйозних питаннях. Рішення суду, подобається воно кому-небудь чи не подобається, повинно виконуватись. І зараз потрібно готуватися, щоб провести 26 грудня повторне голосування.

— Ви були присутні на деяких засіданнях Верховної Ради і на нарадах із її головою Володимиром Литвином. Якою є ваша оцінка роботи та позиції парламенту в ситуації, що складалася?

— На мою думку, Верховна Рада, при всій різниці в поглядах депутатів, здійснила ряд кроків, які деякою мірою — підкреслюю, деякою мірою — розрядили ситуацію та зняли напругу в суспільстві. Прийняті зміни до Закону «Про вибори президента України» я оцінюю як позитивні. У нас є такий орган, як дорадчо-консультативна рада при голові Верховної Ради, коли запрошуються міські голови, голови обласних рад і ми обговорюємо різні проблеми, даємо свої пропозиції й парламенту, й уряду, й Президенту. І я свою думку висловив. Вона полягала в тому, що до тих пір, поки голови адміністрацій будуть призначатися — не має значення, прем’єром чи президентом, — у нас чесних виборів ніколи не буде. Керівник області чи району, який призначається, а не обирається, виконуватиме вказівки того, хто його призначив. Тобто моя позиція чітка: керівники областей і районів повинні обиратися. Коли йшла пряма трансляція засідань Верховного Суду, той, хто уважно аналізував це, думаю, побачив, що найбільше було можливостей для фальшування саме в органів влади.

— І ви гадаєте, що місцевих рад, рад нашої області це не торкнулося?

— Безумовно, в окремих областях були в таких справах задіяні й ради. У нас позиція обласної ради була чіткою з моменту початку президентської кампанії. Я сказав: є закон, а в законі чітко записано, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи не мають права вести агітацію за того чи іншого кандидата. І ми намагалися займатися питаннями, передбаченими законодавством. Але не можна заперечувати, що на місцях окремі ради займалися агітацією — так само, як і окремі працівники виконавчих структур. Це вже була особиста позиція того чи іншого державного службовця.

— Останні рішення Верховної Ради, зокрема щодо змін до Конституції, в недалекій перспективі мають підсилити роль як парламенту, так і органів місцевого самоврядування. Чи відповідають ці зміни вашому баченню?

— Я підтримую політичну реформу, тому що сьогодні влада не повинна бути зосереджена в руках президента. І якщо ми хочемо, щоб держава дійсно була демократичною, то потрібен розумний розподіл влади між парламентом, урядом і президентом. А щодо місцевого самоврядування скажу так: я вже говорив, що керівники районів і областей повинні обиратися. Реформа місцевого самоврядування за проектом №3207-1 передбачає ліквідацію районних адміністрацій — будуть районні ради, будуть їхні виконавчі комітети. На рівні області передбачається обрання обласної ради, утворення її виконавчого комітету. І буде паралельно обласна адміністрація, але з іншими функціями, більше контрольно-наглядовими — як виконуються Укази президента, закони нашої держави на певній території тощо. Це відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування в тому плані, що всі ради повинні мати свої виконавчі комітети. Якщо воно буде впроваджено так, як заплановано, це, безумовно, зміцнить позиції місцевого самоврядування.

— Ситуація в країні швидко змінюється. Ваш прогноз щодо подальшого розвитку подій?

— Усе сьогодні залежить від того, чи вистачить мудрості всім, хто причетний до проведення виборів, щоб вони пройшли чесно й демократично. Якщо ми, хто має до цього стосунок, розумні, то зробимо відповідні висновки і не допустимо тих прорахунків, які мали місце в першому та другому турі. Треба, щоб жодна сторона не мала можливості й не намагалася провести вибори нечесно. Щоб не було тиску на людей, — нехай кожен кандидат або їхні штаби й довірені особи агітують за свої програми. Але не повинно бути тиску ні з боку органів влади, ні з боку керівників недержавних структур на своїх підлеглих щодо голосування за того чи іншого кандидата. Треба дати людям можливість вільно визначитись із своїм вибором. А проведемо вибори, ЦВК підрахує голоси, і якщо будуть якісь непорозуміння, хай будуть розглянуті всі заяви в судах. Тоді останню крапку повинен поставити Верховний Суд. Якщо це буде зроблено, я переконаний, що після 26 грудня ми матимемо законно обраного президента. Тоді всім необхідно буде змиритися з цим, заспокоїтись і працювати в інтересах держави. І перше, над чим повинен почати працювати новий глава нашої держави, це консолідувати суспільство, яке зараз дуже роз’єднане.

Вибори президента проходять раз на п’ять років, нинішні вибори колись закінчаться. Але якщо ми зараз допустимо розвал нашої держави, то ніколи назад наші землі не зберемо. Ми не повинні платити таку дорогу ціну за посаду президента. Не можна за неї платити Україною.