Ресурс стійкості

Останнім часом точиться дуже багато розмов про те, чи витримає Україна політичну кризу, до якої останнім часом додалися також тривожні сигнали щодо роботи економіки. Оптимісти при цьому наголошують на значному ресурсі нашої економіки, набутому в попередні роки та місяці. Зокрема, при цьому йдеться про зовнішню торгівлю, яка є найбільшим постачальником валюти, наявність якої в країні визначає рівень стабільності її фінансової системи.

Скористаємося для нашого аналізу останніми даними статистики — даними за жовтень. У цьому місяці, дійсно, залишилася сильною зовнішня платіжна позиція України. Разом iз тим не можна не відзначити, що дещо уповільнилося зростання активного сальдо платіжного балансу. Відбулося зближення темпів росту експорту та імпорту товарiв, і навіть утворилася від’ємна різниця між ними на користь останнього. Експорт товарів у жовтні також дещо скоротився. Помітно зменшився експорт машин, продукції паливно-енергетичного комплексу та промислових товарів. Скромнішою виглядає динаміка експорту металів, продтоварів. У експорті продукції хімічної промисловості можна побачити ознаки стагнації. Відстає імпорт продовольчих товарів. Зупинилася висхідна динаміка імпорту машинобудування та паливно-енергетичного комплексу.

Відтак деяке скорочення позитивного сальдо торговельного балансу частково вплинуло на жовтневе гальмування зростання ВВП. Стагнація експорту металів, продукції хімії та машинобудування сприяла охолодженню в індустріальному секторі.

Тож перспектива притоку валютної виручки зберігається, але цей надзвичайно важливий для економіки потік буде не таким повнокровним, як у попередні місяці. До того ж, збільшення споживання у вересні-жовтні сприяло певному послабленню висхідної динаміки поточного рахунку торгового балансу. Окрім того, він не засвідчує очікувану експансію аграрного експорту.

Водночас динаміка імпорту все ще недостатня для протидії інфляції. Навіть попередня двомісячна пауза у ревальвації гривні не сприяла зростанню імпорту, тоді як декларації щодо намірів збільшити імпорт м’ясопродуктів та обмежити їхній експорт поки що не знайшли відображення у торговельному балансі. Це послаблює антиінфляційну перспективу до кінця року.

У експорті товарів продовжує скорочуватися питома вага Європи та Росії. Однією з причин цього є уповільнення реальної девальвації гривні до євро та рубля у зв’язку з прискоренням інфляції та фактичною фіксацією обмінного курсу в останні два місяці.

Та все ж поточний рахунок свідчить про відсутність підстав для ослаблення обмінного курсу гривні. Після політичної стабілізації слід продовжити рух у бік більшої свободи його руху, тому що за макроекономічних причин він мав би зростати. Головне — й надалі не робити різких рухів у сфері курсоутворення. Експорт не настільки уповільнився, щоб виникла потреба у послаблені обмінного курсу. Незначне розширення імпорту не є достатнім за своїм впливом на зменшення інфляції, щоб виправдати посилення гривні при тимчасовому перевищенні попиту на валюту над її пропозицією.