Аудіосеріал від «Династії»
Нові записи зірок української джазової музики — механізм реалізації проекту «джаз по передплаті». Ви оформлюєте спеціальний формуляр, робите грошовий внесок і протягом року отримуєте стильно оформлені диски. Нині вже побачили світ три альбоми: «За власним бажанням» дуету «The…», «Одного разу увечері» Володимира Соляника та «Назад до ф’южн» Олександра Муренка.
Під звичайним англійським артиклем «The…» «ховаються» двоє талановитих музикантів — гітарист Віталій Рустамов та скрипаль Олександр Вишневський. Дует утворили три роки тому, і з того часу вони грають разом. Дебютний альбом «Закоханий за власним бажанням». Його продюсером і звукорежисером виступив Андрій Толчанов. Цим диском «Династія» відкрила серію джазових присвят. Саме цей реліз музиканти присвятили Олексію Когану. Якщо Ви уявляєте собі романтизм крізь призму джазу, то це, власне, той напрямок, який сповідує дует «The…». Хлопці дуже тяжіють до європейського стилю й дотримуються традицій, започаткованих класиками жанру — Стефаном Гранеллі та Джанго Рейнхардом. Репертуар дуету переважно складають авторські п’єси та відомі джазові стандарти, а гнучкий музичний формат дозволяє запрошувати до проекту різних музикантів.
У роботі над альбомом «За власним бажанням» брали участь: піаніст Валентин Коваль, барабанщики і перкусисти Юрій Мізинчук та Микола Рожнов. Варто зазначити, що в подібних концептуальних студійних проектах велике значення має атмосфера емоційна, або, як кажуть самі музиканти — «філінг», себто «чуття». Присутність або відсутність «філінгу» завжди безпомилково вгадується слухачем. Власне, рівень ось цієї щирості відтворення емоцій і визначає успішність альбому. Отже, цей альбом вийшов досить показовим в сенсі гармонійної добірки найтонших порухів душі.
Якщо б ви задалися ціллю з’ясувати трійку найкращих барабанщиків країни і провели б опитування, то в ній напевно фігурував би Олександр Муренко, або просто Мурчик, як його називають колеги- музиканти. Важко знайти іншого в столиці, який би зрівнявся з ним в сенсі творчої активності, концертної і студійної ангажованості та, що головне, абсолютної полістилістики. Сольний диск барабанщика визначив його стильову спрямованість як «Повернення до ф’южн». Невипадковість цього «повернення» полягає в тому, що у нас не одне покоління музикантів і меломанів захоплювалося музикою ф’южн, яка була світовим брендом протягом 70 — 80-х років. В основі цього терміну лежить ідея органічного синтезу джазової естетики та ритмічного фундаменту рок-музики. Цей стиль свого часу не отримав якогось адекватного втілення на рівні вітчизняної сцени, а тому зовсім не пізно повернутися на територію призабутого жанру, аби повною мірою «самоідентифікуватися» в ньому. Йдеться про авторську музику Муренка і компанії. Йому вдалося зібрати класну компанію музикантів-однодумців. Це — гітаристи Олександр Яковлєв, Михайло Баньковський, Олег Путятін, Джек Фрост, Володимир Ліхошва, басисти Олександр Мельник, Віталій Савенко, Юрій Толстолужський, саксофоністи Тимофій Супрунюк, Дмитро Олександров, клавішник Сергій Діденко, Усейн Бекіров, Олексій Сарагін, Родіон Іванов, скрипаль Кирило Бородін та флейтистка Марія Хмельова. Кожна з десяти композицій звучить дуже насичено й щільно. Це потужний «концентрат», складений з майстерності ідей і особистого шарму кожного з музикантів, яким було небайдуже внести власну барву в загальне звукове полотно альбому. І тут багато залежало від смаку та професіоналізму саундпродюсерів Андрія Толчанова та Юрія Лича. А ще — від музичної пластичності головного героя цієї «барабанної» вистави — Олександра Муренка.
«Одного разу увечері» Володимира Соляника — перший сольний альбом музиканта, який виходить на його Батьківщині. Альбом, який свідчить про високий рівень джазового піанізму в Україні.
