Українська рок енциклопедія

Українськими бувають не тільки вареники, гопак і писанки. Українським буває рок. Звідки взявся рок в Україні та хто його герої — про це йдеться в книзі Олександра Євтушенка «Легенди химерного краю. Українська антологія». Подорожі в минуле і «сканування» сьогодення, найбільш неоднозначного й суперечливого жанру, здійснено зусиллями не просто журналіста-очевидця, але й безпосереднього учасника тих подій і процесів. З часом деякі явища та персонажі набули відтінків «легендарності». У книзі — детальні біографії БРАТІВ ГАДЮКІНИХ, ВВ, КОМУ ВНИЗ, ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ, ОКЕАНУ ЕЛЬЗИ, МАНДРІВ, ГРІН ГРЕЮ, ТАБУЛИ РАСИ, МЕРТВОГО ПІВНЯ, БРАТІВ КАРАМАЗОВИХ, ВІЯ, СКРЯБІНА, ГАЙДАМАК та багатьох інших команд, які склали колективний портрет української рок-музики.

Спочатку були диски. Два CD під назвою «Легенди химерного краю» з стильними фотороботами Миколи Троха на обкладинках, які Олександр Євтушенко придумав і здійснив спільно з аудіокомпанією «J.R.C.». Назву першої в Україні (і у світі) Антології української рок-музики запозичено з пісні Андрія Середи — лідер-вокаліста КОМУ ВНИЗ. Власне, КОМУ ВНИЗ і розпочинали збірку, головна ідея якої — зібрати докупи розпорошену в часі музику, що в сумі дає ЯВИЩЕ — яскраве та своєрідне. Але коротких бліц-біографій в буклеті «Легенд…» виявилося замало, аби розповісти про всіх, хто створював колективний музичний портрет часу та епохи. Так з’явилася книга-альбом, яка в міру можливостей автора детально змальовує усі перипетії розвитку жанру. Рок в Україні — це велика частина неофіційної культури, яку робили люди чесні, талановиті й віддані. «Легенди химерного краю» — данина шани і вдячності всім, чиє мистецтво було й залишається справжнім і вільним. За радянських часів Україну вважали класичним «заповідником брежнєвізму». Наша країна при В. Щербицькому била рекорди з боротьби з дисидентством і усіляким вільнодумством, тому навіть найменші прояви опозиційних настроїв каралися жорстокіше, ніж у Москві. Рок-н-рол в часи «холодної війни» сприймали лише як ідеологічну диверсію. Не інакше. Нетривалий період хрущовської відлиги другої половини 60-х ознаменувався швидким зростанням молодіжного прозахідного руху, коли десятки біг- бітових формацій гриміли у студентських гуртожитках, ретельно копіюючи БІТЛЗ, РОЛІНГ СТОУНЗ, Елвіса Преслі. Стрімко завоювали популярність ДРУГЕ ДИХАННЯ, УАНС, БЕРЕЗЕНЬ, ЕНЕЙ та інші. Саморобні записи рок-н-рольних кумирів блискавично розмножувалися й ходили по руках нарівні із записами західних груп. Звістки про концерти миттєво збирали гігантські натовпи молоді, тому потрапити на концерт зірок вважалося великою вдачею. Рок-н-рольна повінь, що розлилася країною, вже поволі тоненькими струмками пробивалася в ефіри державного ТБ і радіо.

Такий бурхливий початок рок-епопеї урвався раптово. «Празьку весну», або «Весну свободи» 1968 року в Чехії було роздавлено радянськими танками, й ці трагічні події мали досить драматичний відгомін у самому СРСР. Відділи КДБ, які розросталися, як гриби після дощу, повели непроголошену війну проти інакомислення. У фокусі всевидячого ока КДБ опинилася і рок-музика. Ціла система обмежень і заборон мала б звести нанівець вільну творчість ніким не контрольованих груп. По суті, рок-музику було заборонено. Натомість культивували радянську естрадну пісню та адаптований фольклор.

Однак усе це не означає, що «рок-н-рол помер». Атмосфера підпільних концертів ще більше підігрівала інтерес до цієї музики, а тотальний застій 70-х покликав до життя надзвичайно оригінальний андеграунд — літературний, поетичний, мистецький. Щодо 70-х — це були роки розвинутого соціалізму та вокально-інструментальних ансамблів. Кожен такий ансамбль був закріплений за якою-небудь обласною філармонією, мав власних художніх і адміністративних керівників та виконував пісні, затверджені вищими інстанціями. Переважну частину репертуару становили твори членів Спілки композиторів. Свої власні твори музикантам дозволяли виконувати лише після того, як ці твори затверджували художні ради, що складали партійні працівники та члени цих самих творчих спілок. Найзапекліші опозиціонери й партизани від рок-н-ролу перемістилися в жанри, які були поза зоною досягнення радянської цензури — тобто грали популярний тоді джаз-рок, арт-рок або музику, що не передбачала вербального ряду. Яскравий слід лишили по собі КРОК, РЕПОРТАЖ, ОРЕОЛ, КРЕДО, КРОСВОРД та інші. 80-ті принесли перші паростки надії. Фатально постаріло Політбюро, наскрізь гнила економічна система та величезна кількість політичних анекдотів провіщали близькість свіжого повітря свободи. Пітерсько-московська «червона хвиля» як виразна рок-опозиція режиму широко розлилася в СРСР. Це був час вибуху магнітофонної культури. Платівки фірми «Мелодія» мали доволі жалюгідний вигляд порівняно з бобінами та касетами, які тиражувалися кустарним способом, містили пісні ЗООПАРКУ, КІНО, АКВАРІУМУ, АЛІСИ та інших знакових груп епохи перебудови. Розквіт рок-музики в середини 80-х був інспірований початком горбачовської перебудови з її доктринами «гласності» та «прискорення». Заборонений плід поволі ставав доступним — легалізація рок-руху відбувалася лавиноподібно, в усіх містах з’являлися рок-клуби, а всі філармонійні ВІА нашвидкуруч перелицьовували своє звучання «під рок». Київський рок-клуб «Кузня» «вихлюпнув» на поверхню цілу обойму команд, які швидко здобули популярність не лише в Україні. Ешелон «важкого року» очолювали ЕДЕМ, ПЕРРОН, КВАРТИРА 50, КОМУ ВНИЗ, ТИТАНІК, лідерами «альтернативного крила» були КОЛЕЗЬКИЙ АСЕСОР, ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА та РАББОТА ХО. Усі вони активно концертували, адже клуби в різних містах тісно співпрацювали один з одним, постійно влаштовували якісь акції та фестивалі. Тодішні рок-клуби, створені ентузіастами й самими музикантами, являли собою симбіоз репетиційної бази, концертного майданчика, інформаційного центру й тиражуючої компанії.

Наприкінці 80-х з’являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р. Саме там уперше на повний голос прозвучали БРАТИ ГАДЮКІНИ, Віка Врадій (сестричка Віка), ЗИМОВИЙ САД, КОМУ ВНИЗ, ВВ. На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано- Франківську, Києві та інших містах з’явилися досить самобутні групи, які різко відрізнялись від безлічі інших і старанно копіювали західні стандарти. В цілому, початок 90-х — це роки диференціації за стилями і напрямами. Роки напружених пошуків самих себе у світовому океані музики. А головне — відбулося таїнство самоідентифікації рок-музиканта в площині рідних традицій, у межах своєї рідної землі. Відсутність музичної індустрії та бодай мінімальної шоу-бізнесової інфраструктури безмежно гальмують природні поривання музикантів займатися виключно музикою, примушують їх «тікати» в суміжні види діяльності. Вони самі «по крихтах» збирають студії, клепають апаратуру, самі організовують концерти й самі ж опікуються виданням власних альбомів. На відміну від поп-музики, комерціалізація як така майже не торкнулася рок-музики — тут ніхто не заробив великі гроші, ніхто не зробив кар’єру... Радше навпаки. Тому не буде нахабством з нашого боку розглядати рок як чисте мистецтво людей талановитих, з чистими серцями. Багато цікавих і яскравих груп, про яких йтиметься нижче, походять із столиці. Але Київ — ще не вся Україна. Захід, Схід і Південь також породили зірок і зірочок, що залишили помітний слід в історії жанру.

Довідка "Дня"

Олександр ЄВТУШЕНКО — мистецтвознавець, арт-критик, музичний оглядач, продюсер, радіо- і телеведучий. Редактор першої регулярної музичної газети «Аудіо-толока», альманаху «Рок-око», музичного журналу «Галас», ведучий музичної телепрограми «Тинди-Ринди», автор та ведучий радіопрограми «Рок української вдачі» (FM «Золоті ворота»). Співавтор книги «Зірки Червоної Рути», автор і виконавчий продюсер наступних CD-компіляцій: «Легенди химерного краю» (2 CD); «Революція на гранiті. Золоті рок-балади України»; «У майбутнє — без Чорнобиля. Золоті рок-балади України»; «Перлини сезону. Нова українська хвиля»; «Рок-екзистенція» (2 CD); а також окремих альбомів таких груп: «КОРОЛІВСЬКІ ЗАЙЦІ», «НЕБЕСНА КОПАЛИНА», «ВІЙ», «ВОГНІ ВЕЛИКОГО МІСТА», «РУТЕНІЯ», «КОБЗА».