ЦЕРКВИ СВIТУ
Чи може політик бути святим?
Французькі католики міста Меца хочуть переконати Ватикан у тому, що батько-фундатор Європейського Союзу — покійний Робер Шуман, міністр закордонних справ повоєнної Франції — гідний бути канонізованим як святий. Їх підтримують вельми впливові державні діячі, зокрема президент Франції Жак Ширак. Зауважимо, що досі до християнських святих зараховано не дуже багато політичних діячів: це переважно королі й імператори. Останнім, хто був канонізований Римокатолицькою церквою за втілення релігійних ідеалів у політиці, можна вважати британця сера Томаса Мора, який жив майже 500 років тому. Група дослідників з Меца, вивчивши приватне листування Робера Шумана й опитавши під присягою 200 свідків, дійшла висновку, що французький політик був святою людиною, яка старалася жити й працювати відповідно до біблійних заповідей. Дослідникам не вдалося, щоправда, знайти жодних відомостей про чудесні зцілення, які є однією з обов’язкових умов зарахування до лику святих. Тим часом, прихильники святості Шумана наполягають на тому, що франко-німецьке примирення — після ненависті й крові Другої світової війни — є справжнім чудом (з чим важко не погодитися). Робер Шуман у травні 1950 року оприлюднив план об’єднання металургійної та вугільної промисловості Західної Європи, що став передвісником нинішнього Європейського Союзу. Надзавданням плану було поступове й цілковите економічне об’єднання Європи. 1963-го автор плану тихо помер у своєму ліжку у віці 77 років. Робер Шуман завжди жив аскетом, харчувався яйцями й салатом і щоранку приймав причастя в храмі, розташованому поруч з його будинком. Він ніколи не був одружений. Конрад Аденауер, нині покійний канцлер Німеччини, називав його «святим у штатському костюмі». Ватикан, однак, має іншу думку. Визнаючи, що Шуман був «істинним католиком», і називаючи його «вічним прикладом» благочестивого громадського життя, Ватикан водночас стверджує: «Необхідне чудо, а поки виявити його нам не вдалося». («Daily Telegraph»)
Росія повинна втрутитися в релігійні справи України
На думку митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела (УПЦ Московського патріархату), міждержавні російсько-українські відносини не достатньо враховують «чинник церковної єдності в лоні Російської Православної Церкви»: «Скільки приїжджає в Україну російських політиків, журналістів, бізнесменів, але рана церковного розколу, що кровоточить, та й становище Матері-Церкви (Російської православної церкви) на багатостраждальній землі України їх, на жаль, не цікавлять. Йдеться про спроби відколоти її від Московського Патріархату, про бандитські захоплення храмів УПЦ, про цькування Церкви в ЗМІ та інше. Яке може бути стратегічне партнерство Росії й України при байдужості до святині Церкви?» З другого боку, митрополит відзначив важливість останнього візиту до Одеси радника московського мера Костянтина Затуліна: «Я вважаю, що такий візит є свідченням того, що впливові церковні й громадські кола Росії, такі шановані політики, як Юрій Лужков і його радник Костянтин Затулін, не просто надають величезне значення справжньому стратегічному партнерству України та Росії, а й бачать духовні основи такого партнерства в духовній єдності РПЦ та її невіддільній частині — УПЦ під омофором Його Святійшества Патріарха Московського й усієї Русі». («РіО»)
Високий гість у Харкові
Минулого тижня Харків відвідав глава Вірменської апостольської церкви католікос усіх вірмен Ґареґін II. Він узяв участь у церемонії покладення квітів до пам’ятника Соборної України з нагоди дня Незалежності країни. Головна мета візиту — освячення нового храму св. Арутюна, будівництво якого тривало майже чотири роки. Старий храм Вірменської апостольської церкви був зруйнований у 30-х роках ХХ століття. Його відновлення згуртувало місцеву вірменську общину, в якій сьогодні нараховується понад 10 тисяч віруючих. Католікос здійснив у храмі св. Арутюна першу літургію, хоча будівництво храмового комплексу, до складу якого входить, зокрема, недільна школа, ще не закінчене. Приїзд католікоса всіх вірмен Ґареґіна II — другий за всю 350-літню історію Харкова візит ієрарха такого високого церковного рангу. Попереднім був патріарх Московський Алексій I (Симанський), який відвідав Харків 1945 року. У місті діє також невелика община армяно-католиків, богослужіння якої відбувається в кафедральному Римсько-католицькому костелі Успіння Пресвятой Діви Марії. (RISU)
З Ватикану — в резиденцію патріарха
У суботу 28 серпня, після закінчення урочистого богослужіння в Успенському соборі Кремля, глава Папської ради зі сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер від імені Папи Римського Івана Павла II вручив Московському патріарху образ Богородиці — список ХVIII ст. Казанської ікони Божої Матері. Ікона багато років тому була придбана Ватиканом на одному з аукціонів і зберігалася у кімнаті Папи Івана Павла II. За словами Алексія II, ця ікона поки перебуватиме в домовому храмі патріаршої резиденції в Чистому провулку в Москві, а «потім вирішуватимемо. Якщо буде відновлено монастир на місці об’явлення чудотворної ікони в Казані, образ можуть передати йому», — сказав патріарх, додавши, що нині в приміщенні монастиря міститься тютюнова фабрика. Патріарх зауважив, що передана сьогодні ікона виховала у багатьох католиках любов до Росії та Російської православної церкви, до її культурної спадщини: «За останні десятиріччя в нашу Церкву повертаються численні святині, які, здавалося б, назавжди були втрачені в трагічні часи лихоліття та богоборних гонінь», — сказав патріарх. Глава Російської церкви подякував Папі Римському за повернення казанського образу. Усупереч очікуванням, багато аналітиків вважають, що повернення ікони й той факт, що Російська церква «милостиво погодилася» прийняти дар Ватикану, не приведе до дійсного поліпшення відносин між Католицькою й Російською православною церквами, як на це сподівався Ватикан. Газета «День» повідомляла, що в Татарстані активізувався громадський рух, що виступає проти відновлення монастиря Казанської Богоматері, а також проти повернення й зберігання ікони в мусульманській республіці. («Світ релігій»)
Терористи не загрожують Папі Римському
Як відомо, декілька тижнів тому терористи поставили ультиматум уряду Італії, вимагаючи виведення італійських частин (3000 військових) з Іраку. У зверненнях до уряду Берлусконі угруповань, пов’язаних з бен Ладеном, говориться: «Ми перетворимо Рим на пекло, якщо ваші війська залишатимуться на мусульманській землі». Останнє інтернет-звернення, крім загроз уряду Італії, містить також запевнення, що Апостольська столиця (Ватикан) ніколи не стане мішенню терористичних актів. Це, однак, не означає, на думку експертів, що такої ж думки дотримуються інші терористичні групи. Як повідомляє міланська газета «Corriere della Sera», у Боснії зараз готується замах саме на Апостольську столицю, куди має прибути група з 10 осіб для атаки собора Св. Петра під час богослужіння. Римська поліція відповідно поставилася до цих відомостей як до реальної загрози. Держсекретар Ватикана Анжело Содано повідомив ЗМІ, що Папа Іван Павло II прийняв це повідомлення спокійно. Кардинал також висловив сподівання, що всі протиборствуючі сторони розуміють роль Римського Папи в захисті прав як окремої людини, так і цілих народів. Це, як думає Держсекретар, і є найнадійніша охорона Папи. («Rzeczpospolita»)
