«Маяки» не горять

Завершився візит до України місії Міжнародного валютного фонду. Можна багато говорити та сперечатися про те, чи потрібна зараз і в якому обсязі Україні співпраця з Фондом. Але при цьому безсумнівно, що сам факт невдалого для нашої країни завершення візиту місії цієї провідної міжнародної фінансової організації несе в собі істотний негатив.

У заяві Фонду, поширеній за підсумками роботи його місії в Києві, вказується, що «завершити перегляд програми в рамках угоди stand by (в Україні ця програма вiдома як програма «попереджувальний» stand by. — Авт. ) не видалося можливим унаслідок відхилень при реалізації фіскальної політики, структурних заходів у податково-бюджетному та банківському секторах, а також унаслідок накопичення нової простроченої заборгованості із відшкодування ПДВ».

При цьому МВФ відзначає низку позитивних тенденцій в економіці України. Згідно з висновками Фонду, зростання ВВП цього року прогнозується на рівні 12,5%, що свідчить про збільшені темпи експорту й інвестицій. Позитивне сальдо балансу операцій поточних рахункiв за підсумками 2003 року (співвідношення експорту й імпорту. — Авт. ) зафіксоване на рівні 6%, а в 2004 році воно може зрости до 10% ВВП. Валютні резерви Нацбанку зросли та забезпечують покриття 3,5 місяця імпорту.

Але, як відзначає МВФ, уряду України, щоб завершити перегляд програми, попри позитивні моменти, слід підтвердити, що фіскальна політика, в тому числі підготовлюваного бюджету на 2005 рік, і в подальшому буде узгоджена із зобов’язаннями уряду України за програмою «попереджувальний» standby. Крім того, МВФ звертає увагу на обов’язковість вжиття заходів для виконання «маяків», за якими оцінюється ефективність реалізації програми. За даними МВФ, прийняті в середині червня поправки й уточнення до бюджету зумовлюють дефіцит консолідованого бюджету на рівні 2,75% ВВП порівняно з обумовленим показником на рівні 1,75% ВВП. Крім того, «перспективи надходжень від ПДВ на даний момент окреслюються нечітко через слабкий рівень надходжень від ПДВ у першій половині року». При цьому МВФ позитивно оцінює останні антиінфляційні заходи Нацбанку та рекомендує проводити активнішу монетарну та гнучкішу курсову політику.

Нагадаємо, що місія МВФ на чолі з Еммануелем ван дер Менсбрюгге 20 липня — 3 серпня проводила в Києві моніторинг виконання Україною програми «попереджувальний» stand by та консультації з приводу макроекономічної й монетарної ситуації в країні. Після завершення у вересні 2002 року чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) обсягом SDR1,92 млрд. МВФ у березні цього року затвердив програму «попереджувальний» stand by для України на період 12 місяців (до 28 березня 2005 року) в обсязі SDR411 млн. (близько $605 млн.). Умови нової програми відрізняються від «класичного» stand by тим, що гроші позичальнику виділяють тоді, коли він цього потребує.

Тим часом український уряд далеко не в усьому погоджується з оцінками, виставленими йому Міжнародним валютним фондом. Зокрема йдеться про різне розуміння поняття «дефіцит державного бюджету України».

Так, перший віце-прем’єр і міністр фінансів М. Азаров, викладаючи думку уряду, повідомив у вівторок на прес-конференції: «Фахівці Міжнародного валютного фонду висловлювали свої побоювання щодо збільшення дефіциту бюджету, але ми не вважаємо, що в нас існує реальний дефіцит держбюджету. В Україні його немає, вся справа в методології підрахунку. У нас бюджет цілком покривається ресурсними позиціями». Зі слів Азарова, уряд виконує визначені угодою з МВФ «структурні маяки». Стосовно такого «маяка», як компенсації з податку на додану вартість (МВФ зарахував її до прихованого дефіциту держбюджету), Азаров запевнив, що уряд уже до осені зможе вирішити цю проблему. За його даними, тільки в липні невідшкодовані суми ПДВ поменшали на 1,7 млрд. грн., у тому числі прострочена заборгованість скоротилася на 627 млн. грн. При цьому, як повідомив Азаров, відмовлено у відшкодуванні ПДВ (через відсутність достатніх підстав) на 1 млрд. грн.

Перший віце-прем’єр однозначно висловився на користь програми співпраці України з МВФ за системою «попереджувальний» stand by, яка, на його думку, гарантує Україні певну страховку на випадок дестабілізації фінансової системи. «Я зараз виключаю таку потребу і навіть можливість такої потреби, але відмовлятися від цього страхового поліса щонайменше безрозсудно. Дуже добре, що є така страхова система, яка, можливо, коли-небудь раптом знадобиться», — сказав Азаров, із чого можна зробити висновок, що Україна не нехтуватиме рекомендаціями МВФ, попри деяку неузгодженість в оцінках, що окреслилася в ході нинішньої місії. Азаров відзначив важливість співпраці України з МВФ з погляду отримання постійної оцінки фінансово-економічної ситуації у країні з боку цієї фінансової організації. «Це (співпраця з МВФ) надзвичайно важливе для іміджу, престижу та рейтингу України. Здійснюється певна технічна експертиза економічних рішень, які приймає уряд. Тому ми не маємо наміру відмовлятися від співпраці з Міжнародним валютним фондом, хоча іноді ми не розуміємо їхніх підходів», — сказав М. Азаров.

Коментуючи підсумки переговорів із місією МВФ, їхній учасник, радник глави НБУ Валерій Литвицький, сказав «Дню»: «Я не вважаю якоюсь драмою те, що перегляд програми stand by не завершився на нинішньому етапі переговорів. Це в жодному разі не поразка. Монетарна політика Нацбанку оцінена Фондом як високоефективна. Але треба розуміти, що для зауважень МВФ існували об’єктивні причини. Насамперед це пов’язане з тим, що наш макроекономічний розвиток дуже відхилився від прогнозного: гроші, отримані від приватизації, виявилися чималими і вже набагато перевищують навіть ті показники, які нещодавно використовувалися для корекції бюджету, — тепер уже називають суму в 12 мільярдів грн.». Як вважає Литвицький, за таких змін треба «роззирнутися, віддихатися, внести зміни до вже одного разу скоректованого бюджету». Саме це, на думку радника голови Нацбанку, є головною причиною того, що переговори з МВФ не завершилися ще в першому раунді. «Якщо гроші від приватизації будуть більшими, ніж очікувалося, — прогнозує Литвицький, — уряд буде зобов’язаний у вересні повернутися до бюджету й узгодити зміни його показників із парламентом, і, наскільки мені відомо, зараз він готує відповідні розрахунки і саме тому не може поки що визначитися з дефіцитом бюджету на 2004 рік». Литвицький відмовився коментувати фіскальну політику уряду, стосовно якої МВФ мав певні зауваження, але відзначив, що «досі вона сприяла ціновій стабільності, та висловив упевненість, що до кінця року уряд зуміє бути стриманим у витратах і більш-менш рівномірно використовувати кошти, отримані від приватизації, щоб забезпечити ціни від додаткового тиску». На думку Литвицького, гроші треба витрачати на повернення боргів і створення резервів на ринках зерна та нафтопродуктів, про що першим, з його слів, сказав в. о. голови Нацбанку Арсеній Яценюк. На позитивну оцінку заслуговує й побажання МВФ щодо того, щоб частину цих коштів використати на те, щоб створити резерв для майбутніх структурних реформ.

Коментуючи ризики в зв’язку з можливим дефіцитом бюджету, Литвицький зазначив, що за старою методикою, яку Україна отримала ще за радянських часів, доходи від приватизації зараховувалися до доходів бюджету. Якби ця методика збереглася, то бюджет був би бездефіцитний. Але тепер бюджет складають за новою, прийнятою в усьому світі методикою, згідно з якою гроші від приватизації зараховують до витрат бюджету. Чим їх більше, тим формальніший дефіцит бюджету, — пояснює Литвицький. Тому зараз головна проблема не в тому, чи є цей дефіцит, чи ні, а в тому, як його використати. При цьому головне: знову не наступити на граблі, як було, коли Україна опинилася без резервів перед обличчям негативної кон’юнктури на зерновому та нафтовому ринках. Таким чином, бюджетний розрив сьогодні є найбільшою нашою проблемою у відносинах із МВФ, підсумовує свій коментар радник глави НБУ. Водночас він звертає увагу на позитив, який уперше проявився в процесі роботи в Україні місії МВФ. Згідно з її висновками, стверджує Литвицький, було відзначено суттєву детінізацію економіки, забезпечену зниженням податку з фізичних осіб.