Коротко / ПЛАНЕТА

НАТО використовуватиме «Руслани»

Україна й НАТО підписали меморандум про взаєморозуміння, в рамках якого Північноатлантичний альянс використовуватиме українські транспортні літаки для своїх операцій. Як повідомив начальник управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних Сил України Леонід Голопатюк, меморандум підписали в понеділок у Варшаві міністр оборони України Євген Марчук та представник головного стратегічного командування з трансформації НАТО адмірал Мігель Фернандес. Підписання відбулося за підсумками зустрічі глав військових відомств країн НАТО й України. Згідно з документом, Україна взяла на себе зобов’язання у разі необхідності забезпечити передислокацію військового персоналу та військової техніки країн-членів НАТО повітряним шляхом. Якщо від НАТО надійдуть відповідні пропозиції щодо авіаперевезення, сторони домовлятимуться про конкретні умови. При цьому українські фірми братимуть участь на загальних засадах у тендерах на такі перевезення. Під час консультацій високого рівня, що відбулися в польській столиці, сторони обговорили результати виконання Цільового плану Україна — НАТО, реформування армії, ліквідацію старих озброєнь. Як повідомлялося, українська компанія «Авіалінії Антонова» з літаком Ан-124 «Руслан» уже брала участь в оголошеному НАТО тендері на транспортний літак для перевезень вантажів. Головний конкурент Ан-124 на цьому тендері — американський літак С-17 фірми «Боїнг». Рішення за підсумками тендера, як очікується, приймуть наприкінці червня на саміті альянсу. Контракт мають підписати до кінця року. А з 2010 року почнеться практичне виконання цієї програми.

На атомній станції в Чехії сталася аварія

Ця подія сталася в неділю, 6 червня, однак чеська влада підтвердила факт аварії лише наступного дня ввечері, коли про збільшення радіоактивного фону заявили австрійські вчені, які здійснюють незалежний моніторинг. Прес-секретар Державного управління з ядерної безпеки Чехії Павел Піттерман повідомив журналістам, що несправність вже усунули. За даними чеської влади, небезпеки для здоров’я населення й навколишнього середовища немає. АЕС Тімелін знаходиться за 20 км від австрійського кордону. Представники найбільших екологічних організацій Австрії неодноразово виступали за закриття станції. Нещодавно на цій станції вже були НП. Так, 2 червня другий блок АЕС припинив свою роботу після виявлених на ньому збоїв. Як уточнювало керівництво станції, його зупинили після того, як автоматична система контролю виявила неполадки на одному з трансформаторів у «неатомній» секції реактора.

Венера «пройшла» через диск Сонця

Рідкісне астрономічне явище — проходження Венери через диск Сонця — мали змогу спостерігати вчора земляни. Наступний прохід Венери буде тільки в червні 2012 року, а черговий після нього — майже через 100 років. Очевидцями цієї події стали жителі Європи, Азії та Африки.

Хакамада відвідає Київ

Голова оргкомітету російської демократичної партії «Свободная Россия» Ірина Хакамада 21 червня приїде до Києва, де відвідає Перший київський хоспіс для приречених онкологічних хворих та братиме участь у відкритті спеціальної палати для найменших пацієнтів. Так, російський політик сподівається привернути увагу громадськості, як російської, так і української, до проблем онкохворих і до необхідності розвитку хоспісного руху в СНД, повідомили агентству Інтерфакс-Україна у прес-службі І. Хакамади. Ірина Хакамада є головою опікунської ради фонду Vale Hospice International у Росії. До складу ради також входять адвокат Михайло Барщевський, письменник Віктор Єрофєєв, художник Михайло Шемякін. У Києві І. Хакамада планує провести прес-конференцію та кілька зустрічей.

Грузія змінює час

З 27 червня Грузія почне жити за новим часом. Цього дня стрілки годинників на території республіки переведуть на годину назад. Як повідомляє агентство Новини — Грузія з посиланням на прес-службу глави грузинської держави, за розпорядженням президента Михаїла Саакашвілі в ніч на 27 червня «анулюється діючий у країні декретний час і вводиться поясний (географічний)», який, до речі, збігається з московським. Розпорядження президента передбачає також зміну графіка роботи державних установ й організацій. Ним рекомендовано після переходу на новий час починати роботу на одну годину раніше.

Саміт ГУУАМ перенесено

Саміт організації ГУУАМ — Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова — запланований на 15 червня в Батумі, перенесено на невизначений термін. Про це повідомили Інтерфаксу вчора у прес- службі президента Грузії. Причини перенесення саміту ГУУАМ у Батумі грузинські офіційні структури поки що не називають. На саміт ГУУАМ, як раніше заявив президент Грузії Михаїл Саакашвілі, мали намір прибути президенти України й Азербайджану. Нагадаємо, у травні також планувалося засідання ГУУАМ на рівні міністрів закордонних справ, яке було перенесене на червень. Представники молдавського керівництва, до речі, заявляли про небажання президента Володимира Вороніна брати участь у саміті в Батумі.

Туреччина затримала «легітимний вантаж»

Україна та Єгипет підтверджують легітимність вантажу, затриманого в Туреччині на кораблі «Бриз 47», повідомив учора керівник прес- служби українського МЗС Маркіян Лубківський. За його словами, корабель затримали у зв’язку з тим, що компанія-перевізник не надала всіх необхідних документів на поставку. М. Лубківський також зазначив, що вантаж було передано в повну відповідальність компанії «Данзас» в Одесі. «Юрисдикція України закінчилася в момент передачі», — наголосив керівник прес-служби. Він повідомив, що шести українцям — членам екіпажу — не загрожує будь-яке покарання. «Їх не затримали, вони тільки перебувають у Стамбулі, щоб остаточно були поставлені всі крапки над «і» в цій ситуації». М. Лубківський сказав, що посольство України в Анкарі та генконсульство у Стамбулі роблять усе необхідне, щоб це питання було вирішено таким шляхом, «який не завдасть шкоди іміджу України».

У Литві почалося голосування поштою

Учора в Литві почалася вступна частина дострокових президентських виборів і виборів депутатів Європарламенту — голосування поштою. Як повідомив голова Головної виборчої комісії Зенонас Вайгаускас, скористатися правом голосувати у приміщеннях поштових відділень із вівторка до п’ятниці включно можуть громадяни, які в день виборів через якісь причини не зможуть голосувати на виборчих дільницях, а також громадяни, які перебувають у лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку, солдати литовської армії, а також особи, позбавлені свободи. Перший тур виборів відбудеться 13 червня; якщо знадобиться другий тур голосування, він відбудеться 27 червня. Президента Литви обирають із п’яти кандидатів. На посаду глави держави претендують екс-президент Валдас Адамкус, тимчасово виконуючий обов’язки голови сейму Чесловас Юршенас, колишній головний переговорник про членство Литви в Європейському Союзі Пятрас Ауштрявічюс, член сейму Казимира Прунскене та міністр соціального забезпечення Вілія Блінкявічюте.