ЩОДЕННИК

Перевернута остання сторінка роману «Сад Гетсиманський» Івана Багряного. Великий епічний твір, прочитаний на єдиному подиху, ще й ще раз примусив пожалкувати за тим, що цю книгу, створену в 1948—1950 рр., довелось взяти в руки тільки зараз...

Пройшовши з Андрієм Чумаком, головним героєм твору, 12 кругів гулагівського пекла, порівняно з яким Дантове пекло мені здалося раєм, вже вкотре думаю: «Як би зробити так, щоб подібні книги не просто донести до читача, а, виклавши в якійсь доступній формі (може, кіно?), показувати б отим спорохнявілим і фізично, й морально людям, які іменують себе сталіністами-леніністами, коли вони очманіло гуркають ногами та з перекошеними від люті обличчями репетують про «чистоту ленінсько-сталінських ідей». Може б, тоді ці «відживаючі екземпляри» хоч схаменулись, якщо б не покаялись».