Їдемо дивувати Париж

У травні в столиці Франції станеться безпрецедентна подія. Парижани матимуть нагоду побачити прообраз майбутнього музею сучасного декоративного мистецтва України, якщо, звичайно, у нас його хтось зможе, і захоче створити. Принаймні, основа колекції вже існує. Саме її, по суті, й буде представлено у штаб-квартирі ЮНЕСКО на виставці, присвяченій 50-й річниці членства України в цій міжнародній організації. Експозиція, на якій будуть представлені роботи 151 автора, — це логічне продовження масштабного арт-проекту «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен», який починався, нагадаю, з виходу однойменного каталогу.

Саме «День» свого часу вперше представив широкій публіці це унікальне видання, яке здійснили група компаній «Фокстрот», компанія «Арт-блюз», видавництво «Атлант ЮЕмСі». Цей каталог став не лише художньою і культурною подією (до речі, його визнано ЮНЕСКО кращим культурологічним проектом 2003 року), але й, можна сказати, політичною. Наші політики та державні мужі поцінували справедливість вислову «кращий подарунок — книга». Коли в зарубіжних відрядженнях вони презентували своїм колегам «... 200 імен», це неодмінно викликало захоплення (приміром, Кондоліззи Райс). Причому, як свідчать очевидці, аж ніяк не протокольне. Адже професійне декоративне мистецтво України на зламі століть — це явище справді унікальне. Величезний пласт культури, в якому органічно існують яскраво виражені національні особливості з загальноєвропейськими тенденціями. Знавці такого просто не можуть не поцінувати. Та й що там знавці. Навіть якщо ви взагалі не обізнані в мистецтві, перед такою красою та майстерністю просто неможливо встояти.

Чим іще примітний каталог? Та тим, що там представлені роботи українських художників, які творили не в найкращі для країни часи. Скляні заводи закривалися, гончарні печі затухали, матеріалів не було...

Та й покупців, без яких неможливе існування арт-ринку, як і будь-якого іншого ринку. Але наші майстри, всупереч усьому, продовжували створювати унікальні речі, які виявилися навіть дуже запитаними. Спочатку — іноземцями, а тепер — і співвітчизниками. Що не може не радувати і що дає підстави сподіватися, що музей усе-таки буде.

Та повернімося до виставки у штаб-квартирі ЮНЕСКО. Вона пройде під патронатом Президента України, за сприяння Міністерства іноземних справ та Посольства України у Франції, за підтримки компанії JVC та групи компаній «Фокстрот». На ній будуть представлені всі види декоративно-прикладного мистецтва: скло, кераміка, текстиль, дерево, метал, лозоплетіння. Художники, чиї роботи експонуватимуться в Парижі, якраз і представлені в каталозі «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен». Андрій Бокотей, Андрій Курило, Віталій Гінзбург, Ігор Мацієвський, Гія Міміношвілі, Олександр Сухоліт, Олександр Росул, Неллі Юсупова, Людмила Жоголь, Олександр Мороз, Віктор Хоменко... Втім, будь-який список буде неповним. Адже наскільки талановиті, настільки й індивідуальні. Традиціоналісти і авангардисти... Нарешті, різна техніка і матеріали...

І ще. Якщо ви хочете мати уявлення про те, хто і що буде представлено на виставці, не обов’язково їхати до Парижа. Достатньо побувати на Андріївському узвозі в галереї «Триптих». Існує вона вже 16 років, а, відкрившись у листопаді в оновленому приміщенні (в рамках того самого арт-проекту), перетворилася на справді повноцінну галерею сучасного мистецтва. Тут проходить по дві виставки на місяць, і ви неодмінно зустрінете персонажів каталогу.