Борці з рекламою заполонили Францію

Париж потерпає від «рекламного вандалізму». Домальовані вуса та спотворені літери на рекламних афішах — явище для Франції не рідкісне. Однак із суттєвою різницею: творчим «оздобленням реклами» тут займаються не школяри-бешкетники, а дорослі. Роблять вони це не заради розваги чи творчого самовираження, а з благородною метою. Діяльність «рекламоненависників» у Парижі переросла в справжній рух, об’єднавши доволі колоритну «публіку» з антиглобалістів, ультралівих та феміністок, які час від часу влаштовують масові стихійні та нищивні «навали» на рекламні афіши. Причому в кожного з представників борців із рекламою причина для протесту своя: дехто виступає проти комерціалізації життя, хтось — проти глобалізації, а інші — взагалі проти «експлуатації» жіночої краси на рекламних щитах. Публіфоби (або ті, хто ненавидить рекламу) — явище, яке має у Франції свою давню історію. Цей рух зародився ще на початку 90-х років серед анархістської молоді, яка відстоювала екологічні ідеали. Однак на початку нового століття завдяки Інтернету рух набув організаційного оформлення й зараз став одним із найактивніших протестних осередків у країні. Першим, хто кинув виклик агресивності «рекламоненависників», став паризький метрополітен, який минулого року, піддавшись «нашестю» публіфобів, зазнав збитків на $1,2 млн. Тоді близько однієї тисячі активістів руху, озброєні фломастерами та фарбою, спотворили кілька тисяч рекламних оголошень підземки, розмалювавши їх закликами до обмеження реклами та проти пропаганди ідей масового споживання. Аби припинити «рекламний вандалізм», поліція заарештувала 270 учасників акції. Цими днями 62 чоловіки із затриманих постали перед паризьким судом за звинуваченням у нанесенні збитків паризькому метрополітену. Це перший судовий процес такого характеру. Утім, самі підсудні винними себе не визнають, так само як не можуть назвати себе вандалами.