Дипломатам пояснили різницю
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення про позачерговий розгляд у четвер, 29 січня, на зимовій сесії питання про «конституційну кризу» в Україні. Усі аргументи щодо того, що зацікавлена в такому розгляді опозиція згущує фарби, тоді як насправді в Україні йдеться щонайбільше про парламентську кризу, на моніторинговий комітет ПАРЄ, вочевидь, не справили належного враження. Тепер хід і підсумки обговорення значною мірою залежатимуть від того, чи зможуть українські політики, зокрема представники парламентської більшості, яка взяла на себе основну відповідальність за долю політреформи, належним чином обгрунтувати власну позицію. Роз’яснити позиції більшості у Верховній Раді щодо цілей та шляхів здійснення конституційної реформи було метою й ініційованої українським МЗС зустрічі послів держав-членів ЄС, держав, що вступають до ЄС, а також США, Канади, Японії, Норвегії, Туреччини та Швейцарії із координатором парламентської більшості у ВР Степаном Гавришем. Виступаючи перед представниками дипломатичного корпусу, пан Гавриш заявив, що конституційна реформа проводиться в суворій відповідності з європейськими стандартами демократичного суспільного устрою, зокрема, її основною ідеєю є перехід до парламентсько-президентської форми державного правління. За його словами, мова йде про «максимальний досвід, почерпнутий зі світової історії: ми робимо такий законопроект, при якому узурпація влади буде неможливою». Керівник парламентської більшості додав, що наслідком цього має бути виникнення нового типу демократії — узгоджувального.
Аналізуючи ситуацію навколо законопроекту №4105 стосовно внесення змін до чинної Конституції, Степан Гавриш звернув увагу присутніх, що згаданий документ є компромісом між Президентом України, політичною більшістю парламенту та опозицією. При цьому він зауважив, що представники опозиції внесли 23 поправки, 7 із яких були враховані в тексті документу. За словами Степана Гавриша, схвалення у першому читанні законопроекту № 4105 було легітимним і здійсненим у правовому полі. Спосіб голосування (підняттям рук) був обраний як єдино можливий в умовах брутальних нецивілізованих дій опозиції, яка вивела з ладу електронну систему голосування. Що стосується деяких зауважень Венеціанської комісії до цього документа, то координатор більшості нагадав, що десятирічне обмеження терміну обрання суддів було запропоноване блоком Юлії Тимошенко, а норма про неможливість переходу депутатів до іншої фракції (імперативний мандат) існує в конституціях багатьох європейських країн.
Представники дипкорпусу висловили своє бачення процесу політичного реформування в Україні в ході дискусії, яка відбулася після виступу лідера більшості українського парламенту. Зокрема, посол Італії в Україні І.Брунетті-Гетц, відзначивши близькість моделей конституційної реформи в Україні та Італії, повідомила про існування тенденції до зміни італійської системи влади з тим, щоб вона керувалася прем’єр-міністром або всенародно обраним президентом країни. Посилаючись на невдачу проведення конституційної реформи в Італії, І.Брунетті-Гетц наголосила на бажаності внесення змін до Основного Закону України лише в разі всенародної підтримки, або принаймні через знаходження розумного компромісу з опозицією всередині Верховної Ради. Посол Канади Е.Робінсон зауважив, що бажання внести певні зміни до конституції власної держави є «цілком нормальним явищем», однак висловив стурбованість з приводу «можливого недотримання процедури при розгляді законопроекту про внесення змін до Конституції України, а також поспішності, з якою це відбувається».
Підбиваючи підсумок, Степан Гавриш висловив думку, що дискусія з цього приводу на Парламентській Асамблеї здатна лише загострити протистояння всередині Верховної Ради України та, відповідно, звести до мінімуму шанси знаходження компромісу між більшістю та опозицією.
