Три тести

Як вони реалізуються? Днями в Києві завершилося перше після відставки віце-прем’єра Віталія Гайдука засідання ради засновників міжнародного газового консорціуму з управління газотранспортною системою України. Схоже, рішення про це ухвалили на засіданні або в кулуарах групи високого рівня, яка засідала в п’ятницю в Москві. Природно, основним продуктом групи стало інше рішення: узгодження (парафування) плану заходів щодо створення Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. Коментуючи цей документ (зі слів російського віце-прем’єра Віктора Христенка, його мають остаточно прийняти ще до кінця року), перший віце-прем’єр України Микола Азаров сказав: «Сьогодні було знято останні питання, навколо яких існували серйозні протиріччя. Це принцип стягування митних податків, ціни на послуги природних монополістів, експортні субсидії та ціла низка інших питань, менш значущих, але, проте, важливих». Азаров наголосив, що всі угоди в рамках ЄЕП відповідають нормам Світової організації торгівлі, а питання про введення єдиної валюти, за його словами, країни-учасниці ЄЕП домовилися не розглядати.

Азаров назвав досягнуту в Москві угоду з принципiв стягування непрямих податків і цін на послуги природних монополій «надзвичайно важливою з погляду реальних інтересів України». «Ви знаєте, що Росія, скажімо, стягує податок на додану вартість на нафту і газ, які надходять до України. Знаєте, якого величезного збитку це нам завдає. Ми сьогодні домовилися, що принцип стягування непрямих податків буде єдиним. Це означає, що Росія відмовиться від принципів стягування податку на додану вартість по відношенню до України, але станеться це не завтра і не післязавтра, а тоді, коли буде оформлено відповідну міждержавну угоду. А ось про принципи цієї угоди ми домовилися», — пояснив перший віце-прем’єр України. При цьому він нічого не сказав про долю однієї з умов, які висувала раніше українська сторона, а саме про те, що в єдиному просторі мають діяти також і єдині ціни на енергоносії, наприклад на газ. (Як відомо, внутрішні ціни на це паливо в Росії мало не вдвічі нижчі, ніж в Україні. Більше того, — але це вже наше внутрішнє питання, пов’язане, втім, із російськими цінами, — НАК «Нафтогаз» України, що оголосив днями про підвищення газових цін спочатку на 6%, а потім допустив витік інформації про їхнє підвищення на 19%, як виявляється, насправді має намір — у редакції є відповідні документи, — протягом майбутнього року підвищувати ціни на 20% щоквартально, тобто удвоє за рік!).

Мабуть, це питання поки що залишається за рамками парафованого в Москві документа, який є, як уточнив Христенко, «комплексом заходів із 116 пунктів, через які слід пройти для завершення рішень, прийнятих президентами (чотирьох країн. — Ред. ). Зі слів глави російської делегації, ці 116 пунктів розділено на 22 розділи, й вони «охоплюють усі сторони економічної діяльності — від тарифно-митного регулювання до забезпечення свободи переміщення фізичних осіб». «Червоною лінією через весь документ — це надання національних режимів для діяльності на ринку наших країн для будь-якої компанії з країн «четвірки», — сказав Христенко.

Це означає, що після нового року, наприклад, РАТ «Газпром» та «Транснафта» отримають в Україні однакові права з вітчизняними компаніями. Чим це загрожує суверенітету країни?

Зі слів Президента України Леоніда Кучми, «грою на протиріччях із Росією ми ніколи не зможемо зробити собі дивідендів у відносинах із Заходом». Президент вважає, що «від нашого вміння вирішувати «російське питання» значною мірою залежить і ставлення до України у світі, і стабільність внутрішньополітичних процесів усередині країни». Це висловлювання добре ілюструє ситуація з двома найважливішими міжнародними проектами, за якими сьогодні у світі можуть судити про Україну. Це вищеназваний газовий консорціум, рішення стосовно якого зайшло останнім часом у явний глухий кут (сьогодні ще не зрозуміло, чи виведе з нього відставка Гайдука), зокрема й через те, що дві договірні сторони не підпускають до обговорення третю — Німеччину. І це нафтопровід Одеса—Броди, призначений для транспортування до Європи каспійської нафти, який, імовірно, не без тиску з боку Росії може змінити напрям роботи і використовуватися в зворотному напрямку, перекачуючи російську нафту до Чорного моря. Політичне рішення про це, цілком імовірно, незабаром буде вимушений прийняти український уряд. Це, на думку експертів «Дня», мат име цілком пристойний вигляд. Уряд схвалить угоди з Польщею та Євросоюзом, спрямовані на продовження нафтопроводу Одеса—Броди до Плоцька та Гданська, але одразу, оскільки на добудування цієї ділянки Євроазіатського нафтотранспортного коридору знадобляться ще кілька років, нафтопровід фактично передадуть Росії («національний режим» у цьому разi нададуть російській «Транснафті» або компанії ТНК-БП). У народі цю ситуацію образно називають «кігтик застряг». За цим, на думку експертів, відбудеться невеликий міжнародний скандал, денонсація договорів, прориви у здійсненні інших, конкурентних, транспортних проектів, а Україна зможе зi своїм нафтопроводом розпрощатися. При цьому буде також підірвана довіра іноземних інвесторів і власників нафти, які готові взяти найактивнішу участь у наповненні нафтопроводу каспійською нафтою та транспортуванні її до Європи.

Як повідомили «Дню» надійні джерела, в четвер у Лондоні кілька міжнародних компаній — нафтовидобувних (у тому числі Шелл), споживачів і транспортерів нафти, розглянувши низку питань, пов’язаних із початком комерційної експлуатації нафтопроводу Одеса—Броди, підтвердили свою участь в українському проекті. Єдина їхня умова — провести пробне транспортування нафти до заводу в Кралупах (Чехія), щоб підтвердити працездатність системи. За даними тих самих джерел, наступного дня, в п’ятницю, у Вашингтоні відбулося перше робоче засідання на експертному рівні українсько-американської робочої групи з питань Євроазійського нафтотранспортного коридору, створеної за підсумками візиту до США прем’єр-міністра України Віктора Януковича та внаслідок домовленостей із міністерством енергетики США. У січні ця група засідатиме на високому рівні в рамках українсько-американської комісії з економічного співробітництва. На думку експертів «Дня», рішення щодо Одеси—Броди буде вирішальним для того, щоб і Європа, й Америка визначилися стосовно України. Здатність (або нездатність) України підтримувати свій суверенітет над стратегічними енергетичними комунікаціями буде знаковою для діалогу офіційного Києва зі США та ЄС.