Парася, яка вразила Iталію

Iз цією сценою пов’язано три десятиріччя найрізноманітніших періодів її життя. Тут уперше співачка вийшла на сцену, пізнала славу, успіх, муки і радості творчості. Критики відзначають силу і красу її голосу (лірико-колотурне сопрано), сріблясте звучання, широкий діапазон, бездоганність інтонацій, високу майстерність драматичної актриси.

Марія Юріївна одна з небагатьох українських співачок, яким аплодували меломани Ла Скала. У 1981 р. Стефюк тріумфально виступила на прославленій Міланської сцені в опері «Сорочинський ярмарок». Її Парася так захопила слухачів, що після вистави їй влаштували овації. Критики називали її «продовжувачем традицій великої Соломії Крушельницької». Дирекція запропонувала співпрацю. Окрилена Стефюк повернулася додому, але проходили дні, місяці, а звістки з Італії вона не дочекалася. Виявилося, що про запрошення, які присилали іноземні імпресаріо, чиновники від культури, що займалися у радянські часи Оперним театром, навіть не повідомляли Марії Юріївні. За неї чиновники відповідали, що зайнята, хвора, не може приїхати. Про це співачка дізналася лише недавно. Коли невиїзний період закінчився і Стефюк випустили за кордон, то своєю майстерністю вона підкорила публіку Німеччини, Канади, Франції, Фінляндії, Чехословаччини, США. Виявилося, що її пам’ятають і в Італії. Після кожних гастролей — тільки захоплені відгуки. Однак саме: «У Києві мій дім, мій улюблений театр і найкраща публіка!» — зізналася співачка.

— Для свого ювілею я підготувала спеціальну програму, включивши найдорожчі для мене твори оперного і камерного репертуару, фольклор; запросила взяти участь у концерті колег iз Національної опери України: Світлану Добронравову, Романа Майбороду, Олександра Гурця, Людмилу Юрченко, Лідію Забілясту, а також свою ученицю — Оксану Дику. Диригуватиме Симфонічним оркестром Володимир Кожухар.

Але тут Марія Юріївна вибачилася, що змушена перервати нашу розмову, — приїхали телевізійники, які також прагнули поспілкуватися перед її творчим вечором. Тому я попросила розповісти про Стефюк Світлану Добронравову.

— Дружба між спiвачками сопрано здається неймовірною, проте вона існує, й яскраве цьому свідчення — наші чудові стосунки з Марічкою, — сказала Добронравова. — Ми ніколи не конфліктували. Обидві контактні і, напевно, далекоглядні жінки. Усім вистачить місця під сонцем. У кожного артиста є свої шанувальники, своя публіка. Ми разом виступали лише в опері «Дон Жуан». Марія виконувала партію Церліни, а я — Ельвіри. Навіть репетиції я згадую з величезною теплотою. Це був захоплюючий період. Олег Рябов — чудовий диригент. Він зумів створити прекрасну творчу атмосферу, і вистава вийшла чудова. А у концертах зі Стефюк ми виступаємо часто. Публіка завжди чудово приймає її спів.

«День» бажає Марії Юріївні величезного особистого і творчого щастя, нових ролей, гідних учнів, здоров’я, а також залишатися привабливою довгі роки.