Політичний бюджет

Верховна Рада затвердила в четвер із третьої спроби (у першому читанні) законопроект про держбюджет на 2004 рік. При цьому не було ні доповіді, ні обговорення, а голосування відбувалося в умовах, коли «політичне крило» парламенту, яке в цьому випадку складається з лівої опозиції, заблокувало трибуну, а разом із нею і демократичну бюджетну процедуру. Отже, підсумки голосування («за» — 231) можна швидше розглядати не як підтримку бюджету, а як протест «більшості», підтриманої помірними «опозиціонерами», проти силової «приватизації» трибуни.

Водночас голосування, безумовно, стало підсумком компромісу між трьома сторонами нинішнього бюджетного процесу: урядом, бюджетним комітетом і більшістю.

На думку народного депутата Віктора Пинзеника («Наша Україна») у проголосованому рішенні частково враховано пропозиції Бюджетного комітету. «Вийшов бюджет із сильним дисбалансом. Там не забезпечено доходами десь три мільярди гривень витрат. Це суперечить Бюджетному кодексу», — вважає В. Пинзеник.

Тим часом уряд стверджує, що доходна у витратну частину держбюджету в четвер Верховна Рада зовсім не затверджувала. Вона лише розраховує (як повідомив перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров) на затвердження доходної частини державного бюджету України в розмірі близько 61 млрд. грн.

Разом із тим, можна сказати, що парламент навіть в умовах цейтноту і «політичної блокади» побачив «міну», яку профільний комітет намагався підкласти до бюджету. Верховна Рада виключила доходи від приватизації з доходної частини.

Проте «більшість», яка вимушена підтримати не стільки уряд, скільки своїх візаві в парламенті, незадоволена. Напередодні голосування координатор парламентської більшості Степан Гавриш різко розкритикував економічний блок уряду за те, що він не консультувався з парламентською більшістю щодо проекту держбюджету на 2004 рік. «Уряд, міністр фінансів мали використовувати максимум можливостей для ведення дискусії з парламентською більшістю, щоб домовитися, знайти основні моменти. Саме парламентська більшість є основним суб’єктом, який підтримуватиме проект держбюджету в другому читанні (його заплановано на 10 листопада. — Авт. ) і загалом», — сказав він і відзначив, що пропозиція бюджетного комітету про збільшення доходної частини бюджету на 7 млрд. грн. «є нереальною в умовах високих політичних ризиків наступного року». Він також висловив побоювання, що бюджет-2004 можуть використати для політичної боротьби.

Каменем спотикання у ході подальших бюджетних пристрастей може стати проблема відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), що накладає свій відбиток не тільки на позицію міжнародних фінансових організацій, а й на збалансованість українського бюджету. Схоже, примирити тих, хто страждає від корупції в ході відшкодування ПДВ, із тими, кому не вигідні будь-які пропоновані рішення, зовсім не просто. Відповідна нарада пройде найближчим часом у Президента. Явно вимушеним рішенням уряду та «більшості» було скорочення на 1,7 мільярда гривень асигнування для місцевих бюджетів із загального спеціального фонду. Таке «обрізання» здатне дещо охолодити підтримку уряду Януковича на місцях.

А загалом платники податків ще по-справжньому не оцінили ризиків і переваг пропонованого країні бюджету. Цьому чималою мірою сприяло політичне тло, на якому відбувалося голосування в першому читанні. Викладаючи свої враження від нинішнього бюджетного процесу, директор інвестиційної компанії «Україна» Герман Шломан сказав «Дню»: «Мені здається, що напередодні виборів усі кроки у Верховній Раді зав’язані тільки на політиці, а тим більше — бюджеті. Свої інтереси в ньому має прем’єр, як і всі фракції в парламенті, багато з яких будують свою роботу на тому, щоб знизити його вплив і популярність, котрі виникли у зв’язку зі стійкими економічними показниками. Отже, нещодавнє голосування стосовно бюджету уявляється виключно політичним рішенням. Економіки в ньому немає, і це — нелогічно».