Банкротiв — у список
Фонд держмайна задумав революційні зміни у сфері управління державними пакетами акцій. Новації мають зупинити ту напівкримінальну метушню, що спостерігається у колах чиновників і компаній, наближених до управління держпідприємствами. Проект відповідної постанови вже передано на затвердження Кабінету Міністрів. Автор плану заходів, перший заступник голови ФДМ Євген Григоренко впевнений, що уряд дасть своє «добро» вже до кінця поточного місяця.
Передусім, Фонд вирішив зупинити наростаючу тіньову приватизацію. Компаніям, де частку має держава, запропонують принципово відмовитися від такого інструмента, як додаткова емісія акцій. Саме так останнім часом нерiдко приватні акціонери намагалися розмити держпакети. Як альтернативний спосіб залучення інвестицій, ФДМ рекомендує використати випуск корпоративних облігацій. «Випуск облігацій протягом останнього року збільшився вдесятеро і вже показав свою ефективність», — заявив Євген Григоренко. З його слів, справжньою причиною проведення додаткової емісії акцій на держпідприємствах, як правило, було розмивання державного пакету. Водночас Фонд планує отримати право у виняткових випадках усе- таки брати фінансову участь у додатковій емісії акцій, якщо її необхідність буде обгрунтована. Викуп нових акцій Фонд має намір здійснювати за рахунок надходжень від дивідендів. За попередньою інформацією, керівництво уряду підтримує цю ідею.
Крім того, у рамках боротьби з тіньовою приватизацією Фонд має намір скласти реєстр держпідприємств, яким загрожує банкрутство. Цей список із докладними фінансовими даними розмістять в Інтернеті. Таким чином, будь-який інвестор зможе отримати інформацію про перспективність участі в аукціоні з продажу майна банкрота. «Думаю, що багато великих іноземних компаній зацікавляться таким реєстром, і це стане на заваді тим «междусобойчикам», коли навмисно доводять підприємство до банкрутства з метою дешево викупити його виробничі потужності», — говорить Євген Григоренко. Рішення про складання реєстру потенційних банкротів також повинен прийняти Кабінет Міністрів.
Проект постанови передбачає і розробку кількох законопроектів, головний із яких — «Про управління державним майном». У цьому законі, за задумом ФДМ, повинні бути чітко виписані стандарти та способи управління підприємствами, де держава має свою частку.
У перспективі Фонд має намір повернутися до практики залучення до управління державними пакетами акцій приватних компаній та окремих фахівців вищого класу. Євген Григоренко признався, що найближчим часом це зробити буде складно, оскільки навколо цієї теми дуже велике політичне напруження. Але згодом необхідність залучення якісних менеджерів на окремі підприємства неминуче виникне. Щоб процедура була прозорою і не викликала сумнівів, Фонд пропонує закріпити її у законі. Євген Григоренко повідомив, що вимоги до компаній і фахівців, яких притягуватимуть до роботи на держпідприємствах, будуть вельми жорсткими. Крім збереження робочих місць і забезпечення певного рівня прибутковості, знадобиться і розширення присутності на ринку. Натомість «приватники» зможуть розраховувати на відсоток від прибутку підприємства. Яким буде цей відсоток, сторони узгодять у кожному окремому випадку індивідуально.
Нові ініціативи ФДМ у сфері управління власністю, безумовно, можуть значно підвищити ефективність її використання. Хоч досвід останніх років показує, що будь-які, навіть найостанніші заходи, здатні лише на час зупинити тіньову приватизацію. Держпідприємства на сьогодні мають краще співвідношення «ціна — товар», а за негласної домовленості з директором, контроль за їхніми фінансовими потоками можна встановити і без формальної приватизації. Можливо, краще, що могла б зробити держава з більшістю своєї власності, — продати. Поки ще не пізно, залишивши в управлінні лише справді життєво важливі для країни об’єкти.
