Служу росiйському народу ...
Громадян СНД будуть наймати на службу в Росiю![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20030425/476-3-1.jpg)
Ідею про контрактну службу в Росії громадян Співдружності Іванов озвучив близько місяця тому. Однак навряд чи хто передбачав, що Москва візьметься за її втілення з такою завзятою оперативністю. Питання служби в «чужій» армії не таке вже нове. Досить пригадати про французький Легіон, де заробляють на життя чимало хлопців із колишнього Радянського Союзу. Але підходи Москви в питанні контрактної служби іноземців багато в чому відрізняються від аналогічної практики Парижа. По-перше, французи не диференціюють військовослужбовців за мовними, регіональними ознаками. Росія ж зробила чітке застереження — громадяни СНД. По-друге, Легіон Франції — окреме формування у збройних силах країни. Москва ж не збирається створювати спеціальний іноземний підрозділ. За повідомленням російських мас-медіа, представників країн близького зарубіжжя, які виявили бажання послужити Росії, рівномірно розподілять по звичайних військових частин. Стимулом для іноземних контрактників є обіцянка отримати російське громадянство. Сергій Іванов зазначив, що громадяни країн СНД, які захочуть укласти контракт на службу в армії Росії терміном на три роки, отримають можливість після закінчення терміну контракту отримати громадянство. Нині громадяни країн СНД можуть отримати російське громадянство через п’ять років. Крім іншого, після закінчення терміну першого трирічного контракту службовці матимуть можливість на пільгових умовах здобути додаткову освіту, зокрема вищу. Суму заробітку для майбутніх службовців російський міністр оборони не назвав. Схоже, у Москві вважають своє громадянство вище грошового заохочення для захисників з- за кордону...
Чим викликане останнє рішення російського військового керівництва? Чи дозволяє законодавство України служити в арміях інших держав? Керівник Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони України Георгій Крючков повідомив «Дню», що ані українські закони, ані Конституція ніяк не регулюють питання служби в іноземних збройних силах. Проте депутат висловив обурення з приводу російської новини: «Будь-який громадянин має право розпоряджатися своєю долею. Але я був дуже здивований рішенням російського уряду». Депутат підкреслив, що рішення Москви може загрожувати національним інтересам України. «Швидше за все, вони мають труднощі з комплектуванням збройних сил. Можливо, Чечня дається взнаки, позначившись на ставленні до військової служби й авторитеті армії. Але запрошувати громадян з інших держав — хочемо ми цього чи ні — все ж це найманство», — упевнений Георгій Крючков.
Різко негативне ставлення щодо російського рішення висловив Борис Андресюк, перший заступник керівника комітету з питань нацбезпеки й оборони України. У коментарі «Дню» він підкреслив, що «ініціатива росіян, безумовно, не відповідає національним інтересам України». Він звернув увагу на правову несумісність рішення Москви: службу українських громадян в інших країнах не передбачено законодавством України, а тому наші співвітчизники можуть виявитися юридично незахищеними. «Як я розумію, людина, потрапивши до армії, має скласти присягу. І що — український громадянин складатиме присягу на вірність російському народу? Щоб воювати за інтереси Росії? Це нонсенс», — упевнений депутат.
У свою чергу українські експерти звертають увагу на ймовірне виникнення правових колізій у зв’язку зі службою українців в Росії. Керівник наукових програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець зауважив «Дню», що, з одного боку, ніхто не може заборонити громадянам зробити вибір на користь служби в іноземній армії (у цьому випадку український контрактник неначе нічим не відрізняться від інших наших співгромадян, які вирішили підзаробити за кордоном). З іншого боку, звернув увагу експерт, у Кримінальному кодексі України в 447-ій статті передбачена відповідальність за найманство. У ній сказано: «Участь без дозволу відповідних органів державної влади у збройних конфліктах інших держав із метою отримання матеріальної винагороди карається позбавленням волі на термін від п’яти до десяти років». Цілком очевидна можливість інтерпретації майбутніх українських контрактників у Росії як злочинців. Особливо, наприклад, якщо їх відправлять воювати до Чечні. Чи влаштує українських найманців подібний вихід? Чи висловить уголос українське керівництво позицiю, що відповідатиме нашим національним інтересам? Поки що запитання залишаються без відповіді.