Гуманітарна катастрофа, про яку не говорять?

КОГО БОЯТЬСЯ ІРАКЦІ?

Із самого початку передбачалося, що Ірак залишать від 600 тисяч до півтора мільйона іракців. Поспіхом у сусідніх з Іраком Сирії, Йорданії, Ірані були організовані табори для біженців. ООН визначила суму, спрямовану на порятунок постраждалих іракських громадян, — до $153 млн. — на перші півроку. Для порівняння — на один рік для афганських біженців виділили $195 млн. При цьому афганців, які змушені були залишити свої домівки, налічувалося до двох мільйонів. Євросоюз негайно заявив, що готовий виділити іракцям гуманітарну допомогу, але відмовився прийняти на своїй території біженців із воєнної зони. «Нехай зосереджуються в сусідніх країнах, звідти їм буде легше повертатися», — переконували дипломати з Брюсселя. Між тим іракці втікати не поспішають. У Багдаді запевняють, що іракці настільки самовідданий народ, що ні за яких обставин не залишать батьківщину. На Заході заявляють, що їм не дозволяє цього зробити іракська влада, яка спеціально використовує цивільне населення як «живий щит» у війні. Експерти не виключають також, що виною іракської «осілості» стали війська коаліції, які утримують чимало міст в облозі, а тому й перешкоджають вільному виїзду з них жителям.

Існує й інша думка. Керівник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Рууд Лубберс переконаний, що для масштабного відтоку іракських біженців ще не прийшов час. «Лише кілька тисяч звернулися по допомогу, але це й не дивно. Біженці не втікають на початку війни. Вони прибувають, коли криза набирає обертів, коли бракує їжі та води», — наголосив Лубберс, запевняючи, що кількість іракських «втікачів» у будь- якому разі становитиме не менше 600 тисяч осіб. Агентство Ассошiейтед Пресс у той же час повідомило, що табір для біженців Танеф на іраксько-сирійському кордоні залишається фактично порожнім. Його працівники спроквола прогулюються по території табору, покурюючи від нудьги цигарки. Сирійські власті звертають увагу, що насправді спостерігається рух іракців у протилежному напрямку: не з Іраку — в Сирію, а з Сирії — в Ірак. «Багато іракців повертаються додому, тільки деякі втікають з країни. Вони хочуть захищати свої домівки, свою країну», — повідомив речник міністерства інформації Сирії Мунір Аль-Алі. Без сумніву, сирійський чиновник дещо згустив барви, враховуючи неприховану симпатію офіційного Дамаска до Саддама Хусейна, проте незаперечний факт — табори біженців наразі утримують більше обслуговуючого персоналу, аніж самих біженців.

Які інші наслідки чекають на воєнний та повоєнний Ірак в гуманітарному плані? До війни із 23-мільйонного населення Іраку 60 відсотків отримувало продовольчі пайки, які централізовано видавав уряд. Подібна «роздача» здійснювалася за підтримки міжнародних програм. Зрозуміло, що з початком війни подібні постачання припинилася, натомість було нібито посилено поставки гуманітарної допомоги від урядів коаліції, ООН, Червоного Хреста. Про те, наскільки її вистачає, говорити зараз надто рано. Але з самого факту воєнних дій можна зробити висновок, що отримує населення набагато менше, аніж необхідно. Наземні операції в Іраку не дозволяють працівникам міжнародних служб своєчасно постачати постраждалим гуманітарну допомогу.

ІРАКСЬКИМ НЕЛЕГАЛАМ — МОРАТОРІЙ В УКРАЇНІ?

Зважаючи на вже описану ситуацію, не спостерігається особливого напливу іракських біженців і в Україну. Із початку воєнних дій проти Іраку в Україні було затримано лише шістьох іракських нелегалів. Про це «Дню» повідомили вчора в прес-центрі Державного комітету у справах охорони державного кордону. Як нам пояснили, до напливу іракців готувалися, давались розпорядження відповідним службам. Утім, говорити нинi про масовий притік біженців із Іраку в українських прикордонників немає ніяких підстав: на минулому тижні не було затримано взагалі жодного іракського нелегала.

Іракські нелегали, до речі, не дуже поспішали до України й раніше. За інформацією Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Києві, більшу частину шукачів притулку в Україні становлять афганці. Починаючи з 1996 року, з проханням про надання статусу біженця до українського уряду звернулися 10692 особи. Майже 5500 з них — вихідці саме з Афганістану. Понині на території України проживають лише біля трьох тисяч біженців. Цифра досить невелика у порівнянні з іншими країнами. Приміром, у Пакистані їхня кількість — 2 млн., в Ірані — 1,9 млн., в Німеччині — 900 тис. осіб. У минулому ж році статус біженця в Україні взагалі отримали тільки дві особи. Пов’язано це, щоправда, не зі зменшенням інтересу біженців до України, а через впровадження нової законодавчої бази у нас. Саме таке запровадження не дозволяло відповідним службам ефективно займатися своїми обов’язками.

Іракців у Києві очікували, зрозуміло, недарма. Дуже багато їх вчилося або працювало в Україні. Значну частину біженців якраз і становлять ті, кого бодай щось пов’язує з Україною. Приміром, більшість афганців, які звертаються за притулком, або вчилися в Україні, або мають тут родичів. Але, попри це, іракці до нас не поспішають їхати, обираючи, вочевидь, більш заможні країни Західної Європи...

«Дню» також стало відомо, що уряд України наразі розглядає пропозицію ООН не видворяти зi своєї території іракських нелегалів впродовж трьох місяців. Із такою рекомендацією до Києва звернулося УВКБ ООН наприкінці березня, аби людей не змушували повертатися у воєнну зону. Проте схвалення подібного рішення не узгоджувалося б із чинним законодавством України. А тому нинi в уряді готується відповідна постанова. Для Києва, до слова, подібні рішення будуть не новими. У часи першої чеченської війни в нашій державі отримували тимчасовий захист вихідці з Ічкерії. Досі під такий захист в Україні, за інформацією Представництва УВКБ ООН, підпадають абхазці.

Чи користуватимуться тримісячним мораторієм іракці? Рішення — за українським урядом. А також за самими іракцями, які, можливо, потраплять до України.