Урок для міністерства

В угільні «генерали» заблокували реорганізацію галузевих холдингів, яку планували здійснити за сценарієм Мінпаливенерго. Після консультацій із керівниками компаній Президент Леонід Кучма виступив проти об’єднання збиткових шахт із прибутковими. Таким чином, міністр Сергій Єрмілов постраждав через те, що почав реалізацію реформи без попередніх консультацій із головними гравцями ринку.

Нагадаємо, що в січні стало відомо про плани Мінпаливенерго змінити склад наявних вугільних холдингів. Багато директорів шахт дізналися про цю ідею з преси. Метою реструктуризації міністр назвав зменшення кількості збиткових підприємств у галузі. Об’єднуючи успішні підприємства зі збитковими, міністерство сподівалося, що нові холдинги в результаті все одно залишаться прибутковими. Їх передбачається готувати на приватизацію вже з наступного року. І лише ті шахти, фінансове становище яких після реформи так і не вдалося б збалансувати, Сергій Єрмілов пропонував закрити.

Неважко було передбачити, що прибуткові холдинги не захочуть об’єднуватися зі збитковими шахтами. Чужі проблеми нікому не потрібні. Лідером «руху опору» став народний депутат Геннадій Астров-Шумілов, який до приходу до парламенту очолював один із найуспішніших вугільних холдингів країни «Ровеньки-Антрацит». Фінансові структури, що обслуговують прибуткові вугільні компанії, також із задоволенням профінансували PR-кампанію з дискредитації реформи, задуманої Мінпаливенерго. Вирішальна битва відбулася в Луганську (до речі, «Ровеньки-Антрацит» знаходиться саме в Луганській області), після відвідин якого Президент Леонід Кучма заявив: «Це ми вже мали», і дав зрозуміти, що реорганізації існуючих холдингів не допустить.

Головним аргументом членів «руху опору» став президентський указ від 1996 року. Після його підписання було створено нинішні холдинги. Документ доручав акціонувати вугільні компанії і потім залучити до них приватних інвесторів. «Вуглярі» змогли переконати Президента, що всі шість минулих років посилено працювали над пошуком інвестицій, і ось тепер, коли інвесторів майже знайдено, успішні холдинги можуть бути «опущені» приєднаними збитковими шахтами. А отже, під питання буде поставлене і виконання того самого указу шестирічної давності.

А насправді більшість вугільних холдингів не акціоновані досі. Їхні керівники, звичайно, знають, як це робиться, але просто не знали, навіщо. Адже приватних інвесторів давно знайшли, ось тільки працювати вони воліють не з підприємствами, а прямо з директорами. І справді, навіщо витрачати гроші на купівлю держпакета акцій, якщо можна просто дати хороші «преміальні» менеджерам. Проте економічний радник Президента Олег Дубина повідомив, що приватизацію успішних холдингів усе ж планують найближчим часом. Процедура підготовки прибуткових холдингів до продажу, орієнтовно, займе близько року. Експериментальний продаж «Павлоградвугілля», як уже повідомляли, заплановано на найближчу осінь. Очікується, що акції спочатку на пільгових умовах продадуть працівникам, а ті вже, напевно, зможуть перепродати їх за доступною ціною цілком вгадуваному «стратегічному інвестору». Проте таку «цільову» приватизацію не копіюватимуть інші холдинги. Директорам обіцяли індивідуальний підхід.

А що ж робити Міністерству палива й енергетики зі збитковими шахтами? Всі ж точно не закриєш. Відповідь на це запитання надійшла у вигляді президентського доручення. Леонід Кучма вимагає від Мінпаливенерго змінити керівників, які невмiло керують компаніями паливно-енергетичного комплексу. Очевидно, перевірки на проблемних холдингах розпочнуться вже найближчим часом. Головним критерієм «поганої» вугільної компанії Президент визначив зростання кредиторської заборгованості. Іншими словами, міністерству запропонували самостійно займатися збитковими вугільними підприємствами, а прибуткові вже якось і самі вирішать, що їм робити.

Ситуацію, в якій виявилося сьогодні Мінпаливенерго, приємною не назвеш. Напрям задуманої реформи, загалом, виявився правильним, але роль уряду в ній помітно дискредитовано. Вугільний директорат показав, що домовлятися з ними доведеться. Керівництво міністерства «удар по руках» сприйняло тихо, і всю вищевикладену історію вважає за краще називати корекцією «за підсумками консультацій з окремими холдингами». Але очевидно, що саме відсутність таких консультацій на етапі підготовки сценарію реформи і стала головною проблемою. Слід відзначити, що слабка узгодженість дій Мінпаливенерго з головними бізнес- гравцями нині спостерігається також на ринках нафтопродуктів та електроенергетики. Але в цих галузях скандали ще тільки назрівають.