Рухи «об’єднувались, об’єднуються і будуть об’єднуватися»
Українського народного руху більше немає. Відтепер організація, яку очолює Юрій Костенко, має назву «Українська народна партія». Таке рішення прийняли делегати з’їзду УНР, який відбувся у суботу, 25 січня. З’їзд переобрав на наступний термін голову партії Юрія Костенка, вніс зміни до статуту партії. Вони, зокрема, полягають у посиленні виконавчих повноважень президії центрального проводу. Закріплено положення про формування ради партії, покликаної виконувати роль внутрішньопартійного «третейського судді». Статутні зміни також передбачають збільшення чисельності центрального проводу, створення нової структури — правління партії.
Однак головна подія з’їзду, з точки зору його організаторів, — не зміни до статуту і навіть не перейменування, а, як вкотре було продекларовано, започаткування об’єднавчого процесу «всіх демократичних сил». Ще задовго до цієї події з’їзд анонсувався як об’єднавчий. Щоправда, майже до останньої хвилини не було достеменно відомо про те, з ким саме збираються об’єднуватися УНРівці. Насправді ж відбулося приєднання до УНР, чи, точніше, вже до УНП, представників 12 колишніх обласних організацій Демократичної партії України. Відповідаючи на запитання про механізм їхнього входження в УНП, Юрій Костенко повідомив, що ці організації прийняли рішення про саморозпуск, а їхні члени, в ході з’їзду прийняті в ряди УНП. За його словами, Українська народна партія буде продовжувати переговори про об’єднання з іншими політичними суб’єктами. Голова Демократичної партії Ганна Антоньєва у своєму короткому виступі зі з’їздівської трибуни (слухачі її буквально «зааплодували») звинуватила господарів у намірах розколоти її партію, що, на її думку, є, не більше і не менше, як злочином проти української демократії. Водночас пані Антоньєва заявила, що насправді вийшли з її партії не тисячі людей, а всього «декілька членів районних організацій», які ніякої погоди в Демпартії не роблять. Ганна Антоньєва також... пообіцяла поглибити співпрацю з НРУ, який очолює Геннадій Удовенко.
Слід відзначити, що сам захід вийшов досить помпезним. Палац культури столичного Політехнічного інституту був заповнений вщерть — приїхало понад тисячі делегатів. Сцену прикрашав величезний екран, на якому під час виступів та голосувань висвітлювалися необхідні цифри та субтитри, а в перерві демонструвалися кадри з альпіністського життя вождя партії. Успіхом Юрія Костенка спостерігачі вважали присутність патріарха Філарета, який благословив з’їзд на благі справи, а невдачею — відсутність лідера «Нашої України» Віктора Ющенка. Втім, відносно мотивів останнього існує кілька припущень. Віктор Ющенко міг прохолодно поставитися до нового проекту Юрія Костенка хоча б тому, що з перетворенням УНР на УНП ідея злиття обох Рухів в єдине партійне ціле стає ще більш примарною. Юрій Костенко в розмові з журналістами особливо не приховував, що певні розбіжності між ним та Віктором Ющенко щодо створення УНП мають місце. З другого боку, важливим питанням є, наскільки лідер «Нашої України» сам був зацікавлений «світити» свою участь у проголошеному Костенком «початку об’єднавчого процесу». Поперше, Віктор Андрійович міг просто не побажати бути причетним до такої не дуже вдячної справи, як позбавлення частини рухівців їхнього основного морального надбання у вигляді бренду «РУХ». Спостерігаючи за дебатами з цього питання в залі, а також за голосуванням щодо зміни назви, неважко було помітити: костенківські рухівці, особливо ті, що з «глибинки», перетворювалися на «українських народників» хоч і по- радянськи «дисципліновано», але без жодного ентузіазму, із «муками сумління» на обличчях.
З’їзд костенківського руху також слід розглядати у контексті президентської передвиборчої кампанії, яку вже майже офіційно розпочали опозиційні сили, в першу чергу — «Наша Україна» та БЮТ. Причому розпочали фактично із публічної «розвідки» позицій, — чого варта заява Олександра Турчинова про те, що БЮТ підтримає Віктора Ющенка на пост президента у випадку, якщо лідеру блоку Юлії Тимошенко буде обіцяна посада прем’єр-міністра. Навряд чи оточенню Ющенка (де десяток бачить себе прем’єрами) могли сподобатися такі конкретні пропозиції. Утворення УНП з одночасним проголошенням процесу консолідації могло бути своєрідною відповіддю амбіційним тимошенківцям. Згадаймо — перед з’їздом була спільна прес-конференція Юрія Костенка та Анатолія Матвієнка. Не виключено, що план політтехнологів «НУ» — створити новий центр «єднання та братерства» націонал-демократів та під благим приводом поперетягувати туди якомога більше тимошенківців. За однією з версій, в недалекому майбутньому Юрій Костенко може опинитися на чолі формально сепаратної від «Нашої України» фракції, куди в разі необхідності перейдуть як мінімум 4 члена фракції БЮТ, тим самим поставивши її існування на межу «життя і смерті». А потім Юлія Тимошенко одержить цілком конкретні пропозиції щодо співпраці з «головним кандидатом» на президентських виборах. До речі, не було на з’їзді й голови Української республіканської партії «Собор» Анатолія Матвієнка, який, за словами Юрія Костенка, знаходився дуже далеко від Києва.
У цьому контексті стає зрозумілішою на перший погляд дивна поведінка глави НРУ Геннадія Удовенка. Виступаючи з трибуни з’їзду, пан Удовенко проявив дивовижну дипломатичність по відношенню до господарів, хоча всі чекали критики. У полум’яній промові Геннадій Йосипович згадав майже про все, про що тільки можна було згадати з трибуни з’їзду — і про рік Росії в Україні, що «насувається», і про 70-річчя голодомору, і про санкції FATF, і про антинародну владу, і про проблеми євроінтеграції, і про вади уряду Віктора Януковича. Крім одного — свого ставлення до події, де він був присутній як гість. Майже жодного критичного зауваження. Правда, проблему рухівського об’єднання глава НРУ зачепив, сказавши щось на зразок того, що, незважаючи ні на які обставини, «рухи об’єднувалися, об’єднуються і будуть об’єднуватися». Останнє викликало у делегатів хвилю відвертого сміху. Геннадій Удовенко також повідомив, що подав заяву про складення з себе повноважень глави НРУ. Наступний глава партії, за його словами, буде обраний на з’їзді в травні.
Не можна сказати, щоб ініційовані партійною верхівкою екс-УНР «реформи» викликали в партії сильний спротив. Та без критики не обійшлося. Традиційно відзначився «радикалізмом» голова рівненської обласної партійної організації, народний депутат Василь Червоній. Він звинуватив Юрія Костенка в кон’юнктурницьких намірах, надмірній увазі до підготовки до парламентських перегонів 2006 року та ігноруванні підготовки до президентських (!?), заявив про недоцільність зміни назви партії, а також звинуватив у тискові на центральний провід при затвердженні рекомендацій з’їзду, особливо в частині, яка стосується зміни назви. За його підрахунками, загальна сума витрат на організаційні перетворення, пов’язані зі зміною назви партії, може сягнути 1 млн. 249 тис. грн. Однак його аргументи при голосуванні підтримки не знайшли: всі запропоновані керівництвом партії рішення були затверджені, причому, як правило, з одностайністю в стилі КПРС. Водночас із розмов, що точилися в залі та кулуарах, відчувалося — незадоволених підсумками більш, ніж достатньо.
Щоб одержати відповіді «з перших рук», кореспондент «Дня» поставив кілька запитань главі Української народної партії Юрію Костенко.
— Відсутність на з’їзді Віктора Ющенка породжує усілякі здогадки. Чи узгоджували ви з ним свій нинішній захід? Пан Ющенко публічно завжди виступав за об’єднання двох рухів. Чи не пропонував він своєї кандидатури на пост лідера?
— З Віктором Ющенком днями в нас відбувалося кілька розмов. Він стурбований перспективами продовження об’єднавчого процесу між двома Рухами. Щодо кандидата — є деякі пропозиції, але це скоріше запитання до самого Віктора Андрійовича. Хоча, зрештою, в пресі ці прізвища лунали — Роман Безсмертний, Борис Тарасюк, ще деякі персони. Щодо можливого лідера єдиного руху, в нас була і є дуже чітка позиція — ми погоджуємося на будь-яку кандидатуру, обрану в демократичний спосіб шляхом таємного голосування.
— Досить жорстка дискусія на з’їзді була навкруг зміни назви. У вас нема передчуття можливого розколу на цьому ґрунті? Прогнозують відхід певної частини людей, особливо тих, кому дороге звання «рухівець».
— Розколу не буде. Я не виключаю, що із партії через назву вийде хтось. Але я абсолютно переконаний, що увійдуть до нас в сотні, а то й тисячі разів більше людей, аніж вийдуть.
— Скільки коштуватиме зміна назви?
— Наш секретаріат зробив свої розрахунки. Насправді фінансові витрати, пов’язані зі зміною назви, не такі вже й великі. Простий приклад — заміна партквитків. Якщо зараз ми прийняли рішення йменуватися Українською народною партією, то це ж не значить, що завтра всі партквитки членів УНР стануть недійсними. В нас до сьогодні є люди з партійними квитками «НРУ за перебудову». Так і з іншими речами, які доведеться міняти — печатки і т.і.
— Ви не чекаєте проблем від Мін’юсту у зв’язку зі зміною назви?
— Ні, мова ж не йде про утворення нової партії. Ми будемо реєструвати лише зміни та доповнення до статуту. Мін’юст може висловлювати свої зауваження, але скасувати реєстрацію політичної партії він не в силах.
— Ви повідомляли, що продовжуєте вести переговори про об’єднання ще з рядом партій. З ким із них досягнуто найбільшого прогресу?
— Найближче ми до згоди із Республіканською Християнською партією. «УРП «Собор» теж підтвердила, що на демократичних принципах готова брати участь у об’єднанні. Щодо інших — я особисто веду переговори з лідерами більше десяти партій. Щоправда, багато з них є організаціями, зареєстрованими лише формально, на квартирах їхніх голів, і при цьому не дуже прагнуть із кимось об’єднуватися.
— Що ви думаєте про перспективи об’єднання НРУ та Демпартії, на можливість якого натякнула в своєму виступі голова ДемПУ Ганна Антоньєва?
— Думаю, це проблема далекої перспективи. Якщо сьогодні два Рухи не знайшли способу об’єднатися, яка може бути мова про об’єднання ДемПУ і НРУ?
— Як, по-вашому, має називатися єдина партія, до утворення якої ви закликаєте? «Наша Україна?»
— У будь-якому разі це має бути потужна центристська національно- демократична партія. Якою буде її назва, я не знаю. Але не «Наша Україна». «Наша Україна» — це виборчий бренд на парламентських виборах, який поступово може перерости у виборчий бренд президентської кампанії, але не більше. Якщо говорити про перспективи, то я прихильник назви, що відповідає європейській практиці.
— І блок Віктора Ющенка, і блок Юлії Тимошенко вже фактично розпочали передвиборчу кампанію. Як би ви охарактеризували відносини вашого блоку із БЮТ?
— Зараз ми ведемо переговори відносно того, щоб вони підтримали єдиного кандидата. Юлія Тимошенко вже погодилася з тим, хто буде цим кандидатом.
