Ювілей мислителя і гуманіста

8 січня 2003 року виповнилося 125 років від дня народження Володимира Старосольського — лідера українського соціал-демократичного і національно-визвольного руху, визначного правознавця і соціолога, мислителя-гуманіста, одного з соратників Юліана Бачинського. Володимир Старосольський народився у 1878 році у Ярославі, що нині знаходиться на території Польщі. Здобув юридичну освіту у Ягеллонському, Львівському, Грацькому, Берлінському та Гейдельберзькому університетах. З 1903 року — доктор права Віденського університету, з вересня 1939 року — професор Львівського університету. Зажив наукової слави як автор ряду грунтовних праць з проблем теорії держави і права, етнополітології, методології юридичної науки, соціології політичних рухів і партій. Володимир Старосольский відігравав визначальну роль у розвитку руху січових стрільців, зокрема у формуванні Легіону січових стрільців, а 1933 року його було обрано головою Української соціал-демократичної партії (Галичини і Буковини). Він також відомий як адвокат радикальних прибічників незалежності України на політичних процесах 1908, 1922, 1933 та 1935 років. У грудні 1939 року, під час репресій радянської каральної системи, Володимир Старосольський разом iз сім’єю був депортований з Галичини. 25 лютого 1942 року після виснажливої хвороби й тривалих поневірянь він помер на засланні у Маріїнську. Фундаментально освічена людина, демократ і гуманіст, Володимир Старосольський увійшов в історію України як політик європейського типу, який зробив один з найвагоміших внесків у поширення в Україні ідей національної незалежності та соціальної демократії. Відтак його пам’ять має бути належним чином вшанована, — адже від ставлення до української історії, до її найбільш плідних та гуманістичних традицій значною мірою залежить моральне здоров’я українського суспільства.