Час «Ч»

Світлотехнічна галузь України може служити прикладом таких несприятливих тенденцій у промисловості. Після розпаду Союзу на її території залишилося два виробники джерел світла — Полтавський завод газорозрядних ламп та Львівське підприємство ВАТ «Іскра», що виготовляє всім відомі лампи загального призначення. На сьогоднішній день Україна фактично позбавилася власного масового виробництва люмінісцентних ламп для потреб промисловості й газорозрядних ламп для освітлення вулиць міст і сіл. Полтавський завод не зміг витримати конкуренції на своїх традиційних ринках. Частково це сталося тому, що держава вчасно не зреагувала проти дешевого імпорту. Завод було піддано процедурі банкрутства і санації. У складний для Полтавського заводу період його місце на ринку України і за її межами зайняли виробники із Росії, Польщі, Німеччини. Сьогодні завод, втративши свій потенціал, через силу намагається відновити виробництво і повернути собі позиції на національному ринку.

ВАТ «Іскра» завдяки державі змогло зберегти виробництво. Захистивши в 1999 році за допомогою Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі національний ринок від дешевої продукції російських та білоруських конкурентів, ВАТ «Іскра» мобілізувало внутрішні ресурси, залучило інвестиції, розвинуло свою базу й почало масово виробляти якісні лампи розжарювання не лише для України, але і країн далекого зарубіжжя. Сьогодні ВАТ «Іскра» є єдиним виробником на просторі колишнього Радянського Союзу, який виготовляє та експортує продукцію під такими відомими марками, як: «Osram», «Westinghause», «Neolux» та iншi. Сформувавши спільно зі своїми дилерами і партнерами цивілізований внутрішній ринок і піднявши якість на новий рівень, у 2002 році підприємство опинилося перед загрозою широкомасштабного імпорту дешевої продукції із Киргизії. Колектив і правління заводу «Іскра» звернулися до Міністерства економіки із закликом обмежити киргизький імпорт, оскільки перехідний період для заводу ще не закінчився.

МІЖВІДОМЧИЙ ЗАХИСТ

Одного разу українська влада вже прийняла правильне рішення. Це було в 1999 році, коли Міжвідомча комісія обмежила доступ на український ринок дешевої російської та білоруської продукції. Тоді після серпневої кризи 1998 року, стимулюючи вітчизняну промисловість, російська влада зафіксувала врутрішні рублеві ціни на газ та електроенергію, російський рубль девальвував у п’ять разів (українська гривня — лише в два рази); все це дало величезні конкурентні переваги російським і білоруським підприємствам. Тільки адміністративні міри могли запобігти повній втраті українськими виробниками своїх традиційних ринків, включаючи внутрішній ринок України.

Минуло три роки, і ці міри виправдали себе. Ще не настав час для повного відкриття внутрішнього ринку, але вже сьогодні ВАТ «Іскра» конкурує з росіянами та білорусами в Закавказзі, Румунії, Болгарії, Молдові. За цей час підприємство змогло поліпшити якість своєї продукції, зберегти робочі місця, і почати розробку нових джерел світла. Однак сьогодні ВАТ «Іскра» зіткнулося з новою проблемою: на український ринок націлився киргизький виробник — «Малуу-Сууйский електроламповий завод» (МСЕЛЗ). Внаслідок зростання електролампової промисловості Росії й адміністративного закриття Ірану (найбільшого ринку для киргизів) МСЕЛЗ був вимушений шукати нові ринки і канали збуту, і цей новий ринок, здавалося, був знайдений в Україні — за 3 000 км від Киргизії. Ринок України, фактично сформований зусиллями «Іскри» та її дилерів, є привабливим для будь- якого виробника з СНД, оскільки цей ринок став прозорим і цивілізованим, на ньому відбуваються виключно грошові розрахунки, і про бартери не йдеться. Щоб вийти на такий ринок, будь-яке підприємство готове заплатити високу ціну. Киргизи пішли на демпінг — це було встановлено рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 19.06.2002 року — і по-людськи зрозуміло. Адже які б не були втрати на початковому етапі завоювання ринку, вони окупляться потім, коли канали збуту будуть перерозподілені, а ціни повернуться на колишній рівень. При цьому, якщо конкурент «підірваний», то ці ціни можуть зростати скільки завгодно вгору, і стримуючим чинником буде вже не місцевий виробник, а імпортні поставки із тієї ж Росії, Польщі та Білорусі.

Очевидно, роблячи детальний аналіз торгової політики киргизького заводу, Міжвідомча комісія усвідомлювала наслідки входу демпінгового киргизького товару на український ринок. Як ми розуміємо, до розрахунку були взяті не тільки конкурентні чинники, такі як зниження оптових цін, але і стратегічні для виробника і споживачів чинники — розвиток власної світлотехнічної галузі, зайнятість на українському підприємстві, своєчасне задоволення споживчого попиту, збільшення позитивної складової валютного балансу країни за рахунок вітчизняного експорту, зростання надходжень до бюджету. Саме тому Міжвідомча комісія ввела тимчасове мито на киргизьку продукцію. Це дозволило стабілізувати ринок України, де кожен торговець, передбачаючи цінову війну між двома заводами, грав на цьому і вимагав більш низької ціни. Ця ціна давалася, але кінцевий споживач цього не відчував. Роздрібні ціни в Україні, в Росії та в Білорусі стабільні й протягом багатьох років знаходяться на однаковому паритетному рівні. Поки українське підприємство намагалося зберегти свої канали збуту, а киргизький завод хотів захопити їх — всю вигоду від цієї ситуації отримували посередники. Звичайно, в цей період на «Іскрі» впало виробництво, а люди втратили впевненість у майбутньому. Втручання держави розставило «всі крапки над «і» й дозволило «Іскрі» повернутися до колишніх високих обсягів та продовжити модернізацію. Найближчим часом повинні прийняти остаточне рішення — бути чи не бути миту на киргизькі лампи.

ДО БАР’ЄРА!

Мати політику — означає бути послідовними. Історія України, інших держав СНД і Європи свідчить на користь збереження мита. У перехідні роки багато держав обмежують імпорт аналогічної продукції, щоб підтримати свого виробника, створити нові робочі місця, наростити технологічний потенціал і поповнити державну скарбницю. Так було в 60-ті в Європі, так було в 50-ті в Японії і такої ж політики дотримуються багато держав відносно деяких галузей сьогодні. Обгрунтовано вводячи бар’єри для імпорту, держава не тільки захищає свого внутрішнього виробника, але й також стимулює найбільш сильних зовнішніх конкурентів створювати нові підприємства або спільні підприємства на його території.

Найближчим часом приймуть рішення з приводу імпорту ламп із Киргизії, і дуже б хотілося, щоб державні органи зважили всі аргументи за і проти відкриття внутрішнього ринку для киргизької продукції. Багато фахівців упевнені, що мито повинно бути збережено ще на деякий строк, щоб національний виробник закінчив перехід від виробництва масової продукції до масового виробництва якісних товарів, які задовольнять запити і українських споживачів, і споживачів близького і далекого зарубіжжя. При цьому саме мито, а не квоти і не фіксування вхідної ціни на продукцію, що імпортується, відповідає реаліям України і є дієвим інструментом захисту внутрішнього ринку. Збереження мита на лампи, що ввозяться із Киргизії, — від цього будуть залежати не тільки темпи розвитку ВАТ «Іскра», але і те, чи залишиться Україна одним із провідних виробників джерел світла у Східній та Центральній Європі.

ДОВІДКА

ВАТ «Іскра» було засноване в 1972 роцi в м. Львовi. Підприємство планувалося як найбільший виробник ламп розжарювання, прожекторів для військової і цивільної техніки і світлотехнічних виробів для населення. На підприємстві було встановлено сучасне обладнання, яке за своїми принципами відповідає технологіям сьогоднішнього дня. На початку 90-х підприємство було приватизоване. До середини 90-х підприємство почало зазнавати труднощів і в 1998 році після фінансової кризи в Європі опинилося на порозі банкрутства. З 1999 року на «Іскрі» проводиться програма реструктуризації, відправною точкою для цієї програми вважається рішення Міжвідомчої комісії з торгівлі про обмеження імпорту ламп із Росії та Білорусі. До 2001 року на підприємстві було проведено модернізацію, закуплено нове обладнання, ліквідовано всю заборгованість по зарплатах і податкових платежах, завойовано нові ринки, досягнуто рекордних рівнів виробництва за весь час існування заводу. Якість продукції була визнана європейськими лідерами, і завод є єдиним на території СНД масовим експортером ламп розжарювання до Західної Європи. Зараз на ВАТ «Іскра» зайнято близько 3000 чоловік. Підприємство є одним із найбільших платників у пенсійний та інші бюджетні фонди. У 2001 році ВАТ «Іскра» вручено подяку від Державної податкової адміністрації за високий рівень податкової культури та сумлінне виконання податкових зобов’язань. ВАТ «Іскра» входить до десятки найпотужніших електротехнічних підприємств Україні і займає перше місце серед підприємств своєї галузі як таке, що найшвидше розвивається.