Сезон надій, що не збулися
Спробуємо абстрагуватися від червоних ковпаків і обледенілих логотипів каналів і пригадати, чи було в минулому сезоні щось, що заслуговує на увагу. Очікувань у серпні було більш ніж досить. У зв’язку із збільшенням надходжень від реклами у два-три рази у виробництво передач вкладалися великі кошти. Анонси обіцяли безперервний парад прем’єр, і здавалося, що українське телебачення нарешті розкриє свої потенційні можливості. І воно показало, тільки не свої, а сусідські — майже всі новинки були російського походження. Насамперед, йдеться про «Інтер» і «плюси». 2002 рiк був до них прихильний. До кінця року «Інтер» підійшов єдиним мовцем на каналі, а О. Роднянський, нарешті, з’ясував стосунки з AITI.
Постараюся пригадати найбільш помітні прем’єрні проекти. Майже всі вони були розважальними. Масштабна, як північне сяйво, реклама обіцяла більше, ніж було запропоновано. А перший закон реклами — виправдай очікування. Реальність зле пожартувала над дорогим «Гаремом» («1+1») . Принцеси виявилися примхливими простачками, почуття — грою посередніх акторів, а єдина пара, що склалася, була безжалісно розбита трагедією на Дубровці (загибеллю учасника). Але гарнюні личка й африканська екзотика врятували проект — адже ТБ передусім «картинка».
«Інтер» трохи почекав і показав свій козир — «Російське диво». Його знімали потай від учасників, але це не додало останнім ні дотепності, ні чарівності. Народ знизав плечима й «диво» безславно кануло в Лєту. Інше реал-шоу цього каналу — «Третій зайвий» — було знято за дотепною західною формулою. У цьому «струмочку» хлопці вибирали дівчат і навпаки. Якийсь час «Зайвий» виходив щодня. Але чимсь не догодив українським глядачам і покинув ефір не прощаючись. Не беруся стверджувати, що винні місцеві постановники, які вибирали не тих осіб. Почекаю, чим закінчиться аналогічний експеримент на НТБ, де зараз йде передача-близнюк на виживання.
Серед інших починів «Інтера» — кримінальні історії К. Стогнія, воєнно- криваві — А. Цаплієнка. Але все ж найбільший успіх — «Все для тебе». Якщо «Весілля» минулого сезону були дещо одноманітні, то кожне освідчення в коханні неповторне. Дійсно реальне, не підробне шоу не ризикує скотитися на вульгарність. Стрибок з парашутом, перетворення стриптизерки на балерину, пісня голосом Пономарьова, дефіле, де дівчина спочатку вдягає весільну сукню, а потім дізнається, що вона наречена. Автори праві, це зворушливе поривання — дійсно пам’ять на все життя.
«Принципово новий ТБ-формат», «пів-Росії на вухах» — усе це про «Стань зіркою» («1+1») . Російський варіант «Popstars» дійсно сподобався, і нам вже доведеться пережити сльози українських претендентів у «Стати зіркою». От що дійсно наробило чимало галасу — то це талановитий хам Кушанашвілі у «Великому куші» («1+1»). Він виливав «помиї» на знаменитостей, знущався над публікою — й усе заради того, щоб прославити себе, любого. Дійсно, висік іскру і спровокував дискусію в суспільстві. Так чи інакше, епатажне шоу пішло у небуття, і тепер охочі покуйовдитися в багні перемикаються на «Вікна» «Нового» . У будь-якому разі, здивувати нас брутальністю після цього сезону буде нелегко.
Декілька слів про «Новий» . Пригоди в Криму — реал-шоу «Козаки- розбійники» — їм явно не вдалися. Так, проба пера і економія коштів. А от про суботній вечірній калейдоскоп західного походження відгуки позитивні. Валерій Сараула з вкрадливістю кота з «Аліси в країні чудес» розповість будь-яку бувальщину. Хоч про бюстгальтери із захисною сигналізацією, хоч про волохатих людей. Студія «Пілот» збирає й дані про унікуми в Україні. Не сумніваюся, що цей ненудний витівник проживе на екранах довгі роки.
Маленький, але гордий СТБ намагається протиставити багатим каналам власний ентузіазм і винахідливість. Мається на увазі «Наш герой» . Зрозуміло, що приз за таку передачу може бути щонайбільше заохочувальним. Незважаючи на свіжий хід — зірка вживається в роль то продавця ковбаси, то офіціанта. Це все ж оригінальніше, ніж готувати борщ.
У одній ваговій категорії — ток- шоу «Принцип доміно» («Новий») і «Я так думаю» («1+1») . І, схоже, останнє еволюціонувало під впливом інтелігентного базікання «Доміно». При обговоренні серйозних і не дуже тем в гостях у Г. Безулик обов’язково повинні бути присутні відомі люди — найчастіше актори й співаки. Обговорювана проблема, схоже, частіше їх не цікавить, але вони в цьому не признаються й чесно демонструють зацікавленість, щоби відпрацювати присутність на екрані в прайм-тайм. А глядачам доводиться осмислювати віру в Бога з яким-небудь Віктором Павліком (нічого не маю проти його вокалу). Редактори збирають безліч різноманітних думок, але це не проясняє, а часто просто заплутує. Щонайбільше розважає. Було б логічніше, якби з передвиборного ток-шоу перетворилося б на щотижневу арену зустрічей політиків, можливо, у прямому ефірі. Або тримало руку на пульсі життєво важливих економічних, соціальних проблем. Гадаю, в рейтингу вони б не втратили. Розваг на цьому, та й на інших каналах вистачає, а з публіцистикою проблема. Небайдужі до своєї країни журналісти повинні зрозуміти, наскільки необхідні серйозні дискусії нашій молодій державі. А нині це допомогло б розрядити політично напружену обстановку.
Проте важливо, що у «плюсів» є своє обличчя в політичній журналістиці. В’ячеслав Піховшек ( «ТСН-Епіцентр» ) — єдиний коментатор українського телебачення, який інтерпретує, а не просто висвітлює потік новин. Інший аргумент на користь принципової, громадянської журналістики — «Подвійний доказ» (все той же «1+1»). Недавно в прямому ефірі на радіо мені довелося обговорювати найкращі передачі нашого телебачення. Найчастіше згадували саме «ПД». «Адже хтось має захистити наших дітей від сект» (з відгуків про передостанній, дійсно вдалий випуск). Якась жаліслива жіночка запропонувала навіть збирати по п’ять гривень на цю передачу на той випадок, якщо її зберуться закрити. Але А. Борсюк і Д. Корчинський не хвилюються за власну долю і продовжують показувати клас. Актуальні теми запитані, треба лише вміти про них розповісти. Точно розкривати проблему, без повчальних моралей і банальних висновків. Можу закластися, ці передачі увійдуть до золотого фонду не лише цього сезону, а й українського телебачення взагалі. Хочеться вірити, що в них знайдуться послідовники.
Проте до кінця новорічних канікул пануватиме інший настрій. Новини показують склочних депутатів хіба що тому, що так треба, і дають зрозуміти, що головне — відігріти закоцюблих iз вини комунальників громадян і якомога більше дізнатися про зустріч року Кози. Припасені добрі комедії, хітові блокбастери і святкові концерти. І переливчасто виблискує вогниками, мов ялинка, традиційна глядацька надія — усі найкращі враження ще попереду!
