«Ніхто не має наміру наступати на граблі імені Лазаренка»

— Ви — лідер фракції, яка висунула Віктора Януковича на пост прем’єра і доклала дуже багато зусиль, щоб переконати парламентську більшість проголосувати за нього. «Регіони України» будуть просто зобов’язані нести «солідарну відповідальність» із новим Кабінетом Міністрів за ситуацію у країні, за політику виконавчої влади. Одним словом, під якою політикою ви «підписалися»?
— Узагалі новий уряд буде коаліційним. А це означає, що загалом його програма і політика відображатимуть погляди і підходи всієї урядової коаліції. Я вважаю, що Янукович досить комплексно виклав їх у своєму виступі перед Верховною Радою. А щодо «Регіонів України», то і я, і мої колеги по фракції багаторазово викладали наше бачення соціально-економічної ситуації і шляхів виходу з неї. Сьогодні у нас є всі підстави вважати, що у своїй роботі новий уряд враховуватиме наші пропозиції.
Наш аналіз ситуації показує, що Україна сьогодні знаходиться у так званій «точці біфуркації». Від того, які кроки найближчим часом зробить держава, залежатиме майбутнє української економіки на багато років уперед. Це визначатиме, чи чекає на нас подальший підйом чи обвальне падіння.
У країні повинні нарешті розпочатися ті структурні реформи, про які у нас багато років говорять на всіх можливих рівнях. Зволікаючи з ними, ми неминуче втягнемо країну в тривалу соціально-економічну стагнацію, перекреслимо досягнення останніх років. Тягнути з податковою реформою далі нікуди. Держава зобов’язана налагодити нормальні, взаємовигідні відносини з платниками податків, стимулювати легальну економічну діяльність громадян, пожвавити приватне споживання.
Необхідні капітальні, в прямому та переносному значенні, перетворення в кредитно-фінансовій сфері. Я вже писала, що це ганьба, коли обсяг усього ринку цінних паперів України дорівнює капіталізації одного пивзаводу «Балтика». За такого стану справ ми можемо чекати приходу інвестицій і модернізації промисловості й інфраструктури до того часу, коли рак на горі свисне.
Давно назріло питання про корінні зміни у системі державного управління, про реалізацію на практиці принципів «бюджетного федералізму», про дотримання виконавчою пірамідою принципу «субсидіарності» (передачі управлінських повноважень униз) тощо.
Зрозуміло, першочерговою проблемою для уряду буде значне збільшення бюджетних надходжень, із якими цього року ми спостерігаємо цілковитий провал. Не можна допустити нового наростання державних боргів у соціальній сфері. Крім того, без достатнього фінансового забезпечення будь-які масштабні державні перетворення перетворюються на фікцію. У зв’язку з цим наша фракція вже запропонувала переглянути акцизні ставки на тютюн і алкоголь у бік підвищення.
Проте не забігатиму вперед. Упевнена, що програма нового уряду стане гідною відповіддю на виклики та вимоги сучасної ситуації. Власне, після підписання договору про урядову коаліцію, йдеться вже не тільки про програму дій Кабінету Міністрів, але, по суті, про документ, який за змістом наближається до конституційного закону про основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, про необхідність прийняття якого вже давно дебатують.
— Підписаний новим прем’єром договір із фракціями про створення коаліційного уряду називають проривом у відносинах виконавчої та законодавчої влади і першим кроком на шляху формування парламентської республіки. На ваш погляд, чи зможе уряд Януковича стати чимось більшим, ніж різношерстою командою представників різних політичних партій і фінансово-промислових кланів, що ми вже неодноразово спостерігали?
— Давайте вдивимося в суть того, що відбувається. В Україні починається найважливіший державний «експеримент». Підписавши договір про коаліції, домовившись про пропорційний розподіл портфелів і про солідарну відповідальність, більшість і уряд, по суті, розпочали відпрацювання моделі взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади в умовах парламентсько-президентської республіки. Тобто сьогодні ми на практиці розпочинаємо реалізацію основних ідей заявленої Президентом України конституційної реформи.
Тому успіх чи неуспіх уряду Януковича — це у кінцевому результаті не тільки і не стільки перемога чи поразка тих або інших ідей, тих або інших політичних груп. Якщо через якісь причини уряд і більшість не знайдуть спільної мови, під знаком питання виявиться політична реформа загалом. Отже політичні ставки дуже високі.
Разом із тим, я вважаю, що сьогодні для успішної взаємодії в уряду і парламенту є всі передумови, і ідейні, й організаційні. Кабінету Міністрів буде забезпечена підтримка законодавців. У більшості, в свою чергу, з’являються гарантії того, що уряд не розпочне «свою гру» на шкоду інтересам фракцій, які його підтримали.
— Адже тоді ж основні претензії, які висували до кандидатури В. Януковича, якраз і полягали в побоюванні, що донецький губернатор почне діяти, передусім в інтересах свого регіону, на користь промислово-фінансових сил Донбасу.
— Останнім часом я багато спілкувалася з Віктором Федоровичем. І можу вас запевнити, що він, як ніхто інший, розуміє, наскільки це безперспективний і, головне, шкідливий для самого ж Донбасу шлях. Отже, ніхто не має наміру наступати на граблі імені Лазаренка. Янукович буде прем’єр-міністром усієї України, всіх регіонів, без поділу на Захід, Схід, південний схід і т.д. У цьому питанні він цілком солідарний із нашою фракцією і партією «Регіони України», однією з головних програмних завдань якої є створення у нашій країні єдиного соціально-економічного простору. І наш «донецький патріотизм» цьому не перешкода.
Зверніть увагу: Донбас — це той регіон України, який найбільш концентровано представляє всі соціально-економічні проблеми і суперечності України. Це — головний фінансовий донор країни і депресивний шахтарський регіон, це — наймогутніший промисловий комплекс із колосальним науково-технічним потенціалом і регіон, що найбільше постраждав у 1990- ті роки від економічної кризи. Донбас перший страждає від некваліфікованих рішень Києва, соціально- політична стабільність у Донецьку в кінцевому результаті визначає рівень стабільності в Україні загалом. Я хочу сказати, що у Донбасу немає інтересів, які суперечили б інтересам усієї країни.