«Чудова сімка» новобранців

До членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) запрошено сім нових членів, оголосив учора на Празькому саміті НАТО Генеральний секретар Альянсу лорд Джордж Робертсон. Новачками стануть, як і очікувалося, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія. Щоправда, незадовго до саміту у західній пресі повідомлялося, що Пентагон має сумніви щодо доцільності запрошення Латвії, Болгарії і Словенії. Як говориться в підсумковій декларації НАТО, переговори про вступ з цими країнами повинні закінчитися підписанням протоколів про вступ до кінця березня 2003 року, закінчення процесу ратифікації цих документів країнами-членами НАТО, що і означатиме повноправний вступ нових країн-членів, очікується не пізніше травня 2004 року, коли відбудеться наступний саміт Альянсу. Але уже вчора по обіді лідери «старих» членів Альянсу і «новачків», тобто, країн, запрошених до вступу, засідали разом. Президент США Джордж Буш заявив, що його країна повністю підтримує розширення НАТО і тепер, і в майбутньому.

Найважливішим з інших рішень саміту було рішення про створення сил реагування НАТО (NATO Response Forces). Як указується в підсумковій декларації саміту, перші оперативні спроможності нові сили мають отримати не пізніше жовтня 2004 року, повністю їх створення планується завершити до жовтня 2006 року. Ці сили повинні бути мобільними, включати наземні, морські і повітряні елементи і бути здатними швидко пересуватися туди, куди потрібно, відповідно до рішення Північноатлантичної Ради.

«Сьогоднішні запрошені не будуть останніми, — сказав у своїй промові Генсек НАТО лорд Робертсон, — Через процес ПДЧ (план дій щодо набуття членства, Membership Action Plan), ми будемо допомагати вам продовжувати процес ваших реформ, і ми залишимося відданими вашій повній інтеграції до Євроатлантичної сім’ї народів», — це послання було адресоване країнам, яких не запросили цього разу. Таких країн три: Хорватія, Македонія і Албанія. Деякі аналітики стверджують, що серед країн «третьої хвилі», або ж шостого розширення НАТО, цілком може бути й Україна. Поки що підсумкова декларація саміту відзначає, що Албанія й Македонія зробили значний прогрес. У Хорватії ж прогрес, згідно з документом, «надихаючий». Всі три країни, говориться в декларації, закликаються до подальших реформ і залишаються кандидатами на вступ.

Декларація відзначає значні досягнення Ради НАТО—Росія. Наступний її параграф стверджує, що НАТО залишається відданим міцним відносинам з Україною відповідно до Хартії про особливе партнерство. НАТО відзначає визначеність України з шляхом євроатлантичної інтеграції, і закликає її завершити всі необхідні реформи. Підготовлений новий план дій, говориться в документі, — це значний крок уперед. У документі також вказується, що «Прогрес у поглибленні і покращенні наших відносин потребує однозначної відданості України цінностям Євроатлантичної спільноти».

Спочатку «російська», а потім «українська» частина саміту в Празі відбудуться сьогодні. І після засідання Комісії НАТО—Україна цей план дій, який може підвести Україну по мірі виконання нею необхідних зобов’язань стосовно військових, економічних, політичних реформ до Плану дій з набуття членства в НАТО, буде підписано. Українська делегація на чолі з Президентом Кучмою вилетіла до Праги ще вчора. Учора ж стало відомо, що літак iз делегацією Казахстану, який начебто не мав дозволу на переліт, було посаджено в Пардубіце, внаслідок чого делегація спізнилася на півтори години. Взагалі, Прага переживає, як повідомляється, безпрецедентні заходи безпеки, вхід до історичної частини дозволено тільки учасникам саміту та пресі. Перша спроба «антиглобалістів» влаштувати масштабну демонстрацію під вікнами Граду, де проходить саміт, наштовхнулася на протидію поліції.