НАТО змінює форму й суть
«Празька зустріч стане переломним моментом у плані забезпечення спроможності НАТО гарантувати безпеку, якої ми усі потребуємо», — зазначав напередодні саміту Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон. — Прийнявши до своїх лав нових членів, перебравши на себе нові завдання та вдосконаливши свій військовий потенціал, НАТО досягне суттєвого прогресу на шляху своєї трансформації». Очікується, що після прийняття рішення про запрошення нових членів до Альянсу буде ухвалено цілу низку заходів, спрямованих на поліпшення здатності Альянсу протистояти загрозі тероризму та поширенню зброї масового знищення. В одному з останніх інтерв’ю президент США Джордж Буш підкреслив, що «ворог — не Росія, ворог — глобальний тероризм, який ненавидить свободу. Всі разом ми можемо завдати йому поразку заради свободи». Саме такою сьогодні є парадигма американської зовнішньої політики. Саме таким є бачення Сполученими Штатами напряму зміни військової стратегії НАТО, і саме в цьому ключі прийматимуться рішення, зокрема, про утворення спеціальних сил швидкого реагування НАТО. При цьому вважається, що створювані за поданою Вашингтоном ідеєю сили швидкого реагування НАТО будуть своєрідним авангардом воєнної боротьби з тероризмом із спеціальними повноваженнями. У той же час сили швидкого реагування Європейського Союзу матимуть повноваження проводити миротворчі операції і забезпечувати гуманітарну допомогу. Різні джерела вказують, що, очевидно, ідея створення сил швидкого реагування разом з підтвердженням ухваленої на Вашингтонському саміті 1999 року концепції, яка дозволяє НАТО діяти за межами країн-членів Альянсу, отримає підтримку всіх членів НАТО, незважаючи на традиційно негативне ставлення Парижа до військового елементу НАТО. Буде змінено й структуру командування силами НАТО. Після Празького саміту, як очікується, з двох посад — верховного командувача в зоні Європи і верховного командувача в зоні Атлантики — планується утворити єдину посаду стратегічного командувача операцій НАТО. Командування операціями здійснюватиме американський начальник. Як бути з правилом консенсусу при прийнятті рішень в умовах 26 країн-членів — поки що незрозуміло. Це питання, стверджують аналітики, рано чи пізно буде врегульоване «в робочому порядку».
Вже повідомлялося, що напередодні саміту Латвію, Болгарію і Словенію попереджали з Пентагону про недостатність вжитих зусиль, націлених на забезпечення безпеки, збільшення рівня витрат на оборону і недостатню увагу до реформи збройних сил. Пентагон взагалі незадоволений тим, що європейські союзники витрачають на оборонні потреби на кілька порядків менше, ніж Сполучені Штати; не задоволені Сполучені Штати й не надто високими темпами військової реформи в Угорщині, яка стала членом НАТО з 1999 р. Це — той момент, який обов’язково має бути врахований у плануванні подальших стосунків між Україною і НАТО.
Окрім лідерів країн-членів НАТО і країн-аспірантів, у саміті в Празі братимуть участь лідери держав-учасниць «Партнерства заради миру». Зокрема, президенти Грузії, Азербайджану, Вірменії, Казахстану. Не братиме участі президент Росії — про це було оголошено ще за кілька місяців. У Москві, до речі, вважають, що робота «двадцятки» — Ради НАТО— Росія, як і планувалося, триває на умовах рівноправності.
