Панкіська відлига

«Початком перелому в грузино-російських відносинах» назвав президент Грузії Едуард Шеварднадзе свою зустріч із Володимиром Путіним на саміті СНД у Кишиневі. Як повідомляє «Страна.ру», результати зустрічі президентів укладаються в чотири пункти: Грузія погоджується видати Росії всіх затриманих нею в Панкіській ущелині бойовиків; можливе спільне патрулюван ня російсько-грузинського кор дону; налагоджується обмін інформацією та взаємодія за лінією спецслужб; призначаються спецпредставники президентів Росії та Грузії для вирішення спірних питань, що виникають. Перспективи проведення спільної антитерористичної операції, на чому протягом тривалого часу наполягала Росія, винесено за дужки.

За третім пунктом домовленості президентів уже розпочали роботу. Міністр Держбезпеки Грузії Валерій Хабурдзанія вчора перебував у Москві, де разом із російськими колегами розробляв план заходів із запобігання проникненню до Панкіської ущелини бандитських груп та кримінальних елементів, повідомляє РІА «Новости».

Щодо перспектив спільного патрулювання кордону, президент Шеварднадзе зазначив, що грузинська сторона зацікавлена в тому, щоб кордон із Росією, особливо чеченська, інгушська і, можливо, дагестанська ділянки, охоронялися за участю спостерігачів. Тим часом оглядачі висловлюють думку, що можливість спільної роботи грузинських і російських прикордонників досить сумнівна, зокрема, через розрив у їхньому технічному оснащенні. Поки що на ділянку російсько-грузинського кордону в Дагестані терміново перекинули додаткові російські війська. Про це заявив учора представник Управління Федеральної прикордонної служби Росії на Північному Кавказі Володимир Стрельцов. З його слів, за даними розвідки, близько 200 озброєних людей готувалися до переходу кордону для здійснення диверсійних і терористичних актів.

Росія особливо акцентує увагу на необхідності видачі їй спійманих у Панкісі бойовиків. Напередодні саміту в Кишиневі Тбілісі видав Москві п’ятьох із тринадцяти затриманих. Проте цей крок критикує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Він рекомендував Грузії припинити екстрадицію в Росію затриманих у Панкісі. Стаття 39 статуту ЄСПЛ свідчить, що суд чи його голова можуть рекомендувати урядам країн-членів Ради Європи припинити екстрадицію тих чи інших осіб у треті країни, якщо там їм погрожують «фізичною розправою та повною зневагою дотримання прав людини під час їхнього перебування під вартою». Європейський суд з прав людини також попросив владу Грузії надіслати до Страсбурга справи цих осіб для докладного вивчення.

Незважаючи на труднощі, які можуть виникнути у ході виконання домовленостей Шеварднадзе та Путіна, грузинський президент вважає, що зустріч у Кишиневі «створила умови для того, щоб відносини народів Грузії та Росії покращилися і перейшли на ділові рейки». Зі слів Едуарда Шеварднадзе, робота над новим російсько-грузинським рамковим договором триватиме. Він також заявив, що «про жодні санкції проти Грузії не йтиметься, якщо ми будемо чесними в наших відносинах один з одним». «Якщо не буде виконано наші зобов’язання, то уявіть Грузію, що залишилася без газу, електроенергії та палива, уявіть, яку складну зиму довелося б нам пережити, і до яких великих прикрощів це призвело б», — сказав Едуард Шеварднадзе.