Ганна ЧМІЛЬ: «Людину призвичаюють до ролі просто споживача»

— Якщо говорити про євростандарти у приватному житті, то, на мій погляд, ми маємо усвідомити: йдеться насамперед про те, що суспільство повинно забезпечити людині повноцінні умови для задоволення первинного рівня потреб. Тобто йдеться про те, що держава гарантує свідомій, активній, працездатній людині можливість за оці свої якості отримати отой стандарт. Тобто задовольнити первинний рівень потреб у житті, у їжі, у здатності користуватися і оплачувати стандартний рівень послуг, який забезпечує та ж держава. На мій погляд, оце і є той жаданий європейський стандарт. Безумовно, мені як людині, яка має відношення до культури, зразу хочеться сказати, що забезпечення стандарту суспільством — це перша сходинка до того, щоб людина відбулась. А це можливо тільки тоді, коли людина реалізується духовно, коли у неї є духовні потреби, духовні цінності, коли людина здатна реалізуватися.

Чому сьогодні західне сите суспільство стикається з проблемою, пов’язаною із суїцидом, iз тим, що люди не бачать сенсу в життi, з тим, що люди все менше і менше стають творчими, тобто здатними на конкретний пошук нестандартного виходу із нестандартної ситуації. Коли людина призвичаєна до ролі просто споживача, а західне суспільство, надаючи первинні умови для задоволення цього первинного рівня потреб, фактично тут же ставить людину на ескалатор, диктуючи умови задоволення цього первинного рівня потреб. Тобто на тебе з усіх боків іде реклама, інформація, ти опутаний кільцем різноманітних послуг. Але цього замало. Задоволена потреба вже не є потребою. І якщо в цій людині немає нічого, ніж просто стандарту, вона ніколи не буде задоволеною. Вона завжди буде, вибачте, в ролі такого собі стандарту — пересічної людини, яка живе як трава при дорозі. Чому так багато наших співвітчизників знаходять реалізацію за кордоном? Їх беруть, як правило, за інтелект.

У політиці нашої держави мені подобається, що ми беремо орієнтацію на Захід, але не подобається, що ми забуваємо про той момент, що людина тільки тоді здатна відбутися власне як людина, коли в неї розвинений різноманітний рівень потреб — і перш за все, духовний. Коли вона здатна споживати мистецькі вартості, культурницький продукт. Коли в неї є на це і час, і можливість, коли вона незаангажована на 99% свого часу на здобування кусня хліба. І в цьому плані мені б дуже хотілося, щоб Україна могла вплинути на євростандарти.