Вугільне коло

Відповідаючи на запитання «Дня», його лідер, народний депутат Михайло Волинець визнав: «Так, це мої люди. У них немає політичних вимог. Вони добиваються виплати зарплати і боргів». Голова регіональної організації цієї профспілки Володимир Сапуто сказав «Дню»: «Ні судова, ні виконавча влада не може сьогодні примусити власника виконати норми Конституції». За його словами, на шахтах холдингу «Донбасантрацит» не виконується указ Президента про погашення боргів із зарплати і немає навіть відповідного графіка. В. Сапуто відзначив, що влада «ганяє шахтарів по колу», тому й акція гірників також «проходитиме по колу».

Голова профкому «Міусинської», помічник начальника транспортної дільниці Анатолій Володін розповів «Дню», що шахта немеханізована, видобуток ведеться в одній «молотковій» лаві. «Добовий план видобутку — 270 тонн на 1060 чоловік — це просто смішно», — зазначив гірник. Але, за його словами, зараз починає діяти новий горизонт з гарними пластами і чистим вугіллям, а механізмів для його оснащення немає. Результати дала тільки зустріч з першим віце-прем’єром Олегом Дубиною. Як сказав А. Володін, шахтарі йому вірять. З ним підписано протокол, згідно з яким доручено терміново, до 15 червня, провести тендер на закупівлю обладнання для нового горизонту. За словами Володіна, шахтарям тепер «виплачуватиметься щомісяця зарплата», тоді як раніше видавалося лише 40%. А далі «чекали реалізації, якої як такої немає». Як сказав шахтар, «Дубина дав команду, ...щоб і податки на деякий час відкласти, щоб більше йшло на зарплату». «Нас ніхто збоку не фінансував, але з Києва ми до осені не підемо, — заявив Володін від імені всіх пікетників, — якщо не виплатять борги, нас звідси вивезуть у домовинах».

Тим часом в іншому авторитетному центрі шахтарського руху — профспілці робітників вугільної промисловості України — займають не такі радикальні позиції. Заступник голови ЦК Валерій Мамченко сказав «Дню»: «Ми підтримуємо акції шахтарів, яким не виплачується поточна зарплата і в яких величезні борги з неї, але ми категорично проти того, щоб вирішувати це питання тільки для учасників акції або для якоїсь однієї шахти чи компанії. Ці питання треба вирішувати для всієї галузі». За словами Мамченка, ПРВП зараз готує свою акцію, якщо не буде виплачено заробітну плату. За його даними, у травні (за квітень) шахтарі недоотримали 22 мільйони гривень. «Учора, — сказав профспілковий функціонер, — була зустріч з прем’єром, але не стосовно цих шахтарів, що прийшли до Києва, а щодо всіх. Якщо зарплату не буде виплачено, ми однозначно проведемо нашу акцію». У кінці розмови Мамченко сказав: «Ми вже один раз відправляли уряд Кінаха у відставку. Ми ні з ким не заграємо. Поки платяться гроші — все нормально. А не платитимуть, ми не будемо товаришувати ні з ким».

Тим часом, порівняно невелика, але добре організована шахтарська акція вже привернула увагу. Головному контрольно- ревізійному управлінню, Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки і Державній податковій адміністрації доручено здійснити перевірку фінансово-господарської діяльності ДХК «Донбасантрацит». Більш «високі верстви» поки не задіяні. Хоча як знати... Привертає до себе увагу збіг у часі шахтарських акцій з іншими подіями. У ці ж дні Генеральна прокуратура України внесла до парламенту подання про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Юлії Тимошенко, чим підтвердила невипадковість арешту в турецькій Анталії екс-сподвижників депутата з ЄЕСУ, а серед них і її свекра. Подання, щоправда, досить дивне, оскільки Генпрокурор — «в.о.», а правовий комітет ВР ще не сформований. Голова парламенту Володимир Литвин заявив, що подання оформлено неправильно і буде повернуто відправнику. Проте справа «Лазаренка», схоже, незабаром отримає нового розвитку не тільки у США, але і в Україні. Не виключено, що буде проаналізовано і «вугільні реформи», що проводилися Тимошенко в уряді Ющенка. І, очевидно, зараз багато хто в Україні хотіли б пристосувати шахтарський рух до своїх цілей та інтересів. Першими виступили прихильники Тимошенко (НПГУ не приховує, що орієнтується на БЮТ). За ними на вулиці погрожує вийти так звана офіційна профспілка, яка, як правило, добре координує свої дії з керівництвом донецької еліти. Крайнім у цій ситуації може, дійсно, залишитися уряд Кінаха, затиснутий між бюджетними і політичними вимогами.