Антальські бранці

Генеральна прокуратура підтвердила, що чотирьох громадян України (глава правління корпорації ЄЕСУ Євген Шаго, генеральний директор і свекор народного депутата Юлії Тимошенко Геннадій Тимошенко, головний бухгалтер Лідія Сокольченко і бухгалтер Антоніна Балюра) затримали наприкінці минулого тижня за лінією Інтерполу в Туреччині в рамках розслідування справи «Тимошенко–Лазаренко» на підставі договору про надання правової допомоги між Україною та Туреччиною. Цей договір, як вважають у Генпрокуратурі, дозволяє провести процедуру екстрадиції. Разом із тим питання передачі затриманих Україні, як сказали Інтерфакс-Україна в прокуратурі, залежить тільки від турецької сторони.

Нагадаємо, що в січні нинішнього року Генпрокуратура під час розслідування даної справи пред’явила названим особам обвинувачення. Печерський суд Києва дав санкцію на їхній арешт і ухвалив рішення про затримання й доставку під вартою в суд. У результаті «єесушників» було оголошено в міжнародний розшук, оскільки, за словами заступника Генпрокурора Миколи Обiхода, вони звинувачуються в прихованні валютної виручки на суму $181,5 млн. впродовж 1996- 1997 років; розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах — 14 млн. грн. — впродовж 1997–1999 рр. у складі організованої групи, яке було скоєно на підставі фальсифікованих документів про відшкодування ПДВ на користь ЄЕСУ. Крім того, їм інкримінується замах на розкрадання державних коштів у сумі 22,9 млн. грн., контрабанда через кордон України російського природного газу на суму $2 млрд. 251 млн. і підробка документів, хабар екс-прем’єру Павлу Лазаренку в період керівництва Юлією Тимошенко корпорацією «Єдині енергетичні системи України». Справи щодо колишніх керівників ЄЕСУ об’єднані зі справою колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, суд над яким у США за обвинуваченням у відмиванні грошей заплановано на початок липня.

Колишній президент ЄЕСУ, екс-віце-прем’єр в уряді Віктора Ющенка, а нині народний депутат і глава фракції імені свого імені Ю. Тимошенко в понеділок рішуче взяла затриманих під захист і заявила, що буде домагатися надання їм політичного притулку в Туреччині. Більше того, очевидно, пригадавши, що її називали єдиним чоловіком в уряді В. Ющенка, Ю. Тимошенко заявила про свій намір закликати людей до акцій громадянської непокори, спираючись, мабуть, на створений за її ініціативою Всеукраїнський народний комітет захисту людей «від терору влади» «Проти свавілля». Проте колеги Ю. Тимошенко по опозиційній четвірці, особливо комуністи та блок «НУ», не поспішають підтримати (принаймні публічно) лідера БЮТ. Можливо, вони не готові змішувати в купу чиїсь персональні проблеми з прокуратурою з політичною опозиційністю.

Слід сказати, що «пасіонарність» колишньої газової принцеси якимось чином діє на окремих людей. «Повелися» навіть деякі ЗМІ й у своїх коментарях повідомили, що із самої Ю. Тимошенко всі обвинувачення знято ще в квітні. Перевіряючи цю інформацію, «День» звернувся до заступника Генпрокурора Миколи Обіхода. Він повідомив, що рішення Києво-Святошинського суду Київської області «такого характеру» не набрало законної чинності, оскільки було оскаржене Генпрокуратурою у вищестоящому суді. «Справу щодо Тимошенко не припинено, — сказав заступник Генпрокурора, — вона продовжує розслідуватися». Відповідаючи на запитання «Дня», М. Обіход уточнив, що народному депутатові не можна пред’явити обвинувачення й надати статусу обвинуваченого. Але слідчі дії й розслідування щодо нього, за словами М. Обіхода, проводити можна.

Тим часом джерело «Дня», близьке до Генпрокуратури й дуже небайдуже до цієї теми, аналізуючи історію справи «Тимошенко–Лазаренко», зазначило, що прокуратура продемонструвала при його розслідуванні непрофесійну і пасивну позицію, тоді як Ю. Тимошенко, завдяки цьому, зуміла представити себе як «всенародну героїню» й перевелася з розряду відповідачів за економічний безлад в країні в роль обвинувача. Джерело послалося на слова Президента Кучми про те, що якби Павла Лазаренка судили в Україні, то його давно виправдали б за всіма статтями — така в нас система. При обвинуваченні в даванні хабара П. Лазаренку, Генпрокуратурі слід було, на думку співрозмовника, роз’яснити суспільству де, коли й за які послуги цей хабар давався, що отримали в результаті ЄЕСУ і яких збитків зазнала країна, бюджет, пенсіонери тощо. Сьогодні досить пригадати, як стрибала інфляція відразу ж після підвищення цін на енергоносії. А хто проаналізував діяльність Ю. Ти мошенко на посаді віце-прем’єра уряду В. Ющенка, починаючи з її поїздки в Москву, де вона визнала всі газові борги України, зокрема й корпоративні, державними? А чого коштувала запропонована Тимошенко реформа вугільної галузі, яка фактично створювала систему з відмивання грошей? Очевидно, дати відповіді на всі ці запитання Генпрокуратурі буде дуже непросто, оскільки політичний тиск на неї буде зростати. Тим паче, що будь-яке розслідування, за бажання, можна представити як розправу над політичною опозицією.