Біг по колу

Поки ж повернення на шахівницю кримської політики важкої фігури, яку раніше було вже знято з неї, міняє всю ситуацію не тільки в Криму, а й у Києві. Схоже, відчув полегшення Петро Симоненко, оскільки переїзд Леоніда Івановича на роботу в парламент України через його претензії на лідерство неминуче призвів би до дестабілізації обстановки у самій Компартії. Стверджують навіть, що керівництво КПУ кілька тижнів тому провело деякі попереджувальні кроки, давши зрозуміти Президенту, що якщо він допустить переїзд колишнього кримського спікера до Києва, то фракція КПУ не тільки вимагатиме імпічменту Президента теоретично, а й приєднається на практиці до тих політичних кіл, які вже давно домагаються цього. І навпаки: якщо Грач не з’явиться на київській орбіті — компартія не переходитиме до рішучих дій і, напевно, проголосує проти, якщо питання про імпічмент буде поставлено на голосування.

У Криму повернення «ферзя» комуністів також спутало всі карти. Без нього в крісло спікера в Криму пророкували одну з трьох кандидатур: або нинішнього віце-спікера Бориса Дейча, або Миколу Багрова, або Сергія Куніцина. І якщо враховувати, що ні Борису Дейчу, якого в його роки і при його життєвому успіху не можна запідозрити в кар’єризмі, ні Миколі Багрову, який свого часу заявив про своє небажання повертатися в політику, і якби таке бажання у нього з’явилося, то він міг би давно повернутися, клопітке крісло спікера по великому рахунку і не потрібне, то Сергію Куніцину це було б якраз до речі. Тим більше, що саме його кандидатура розглядалася вже сформованою більшістю як оптимальна. Під зверненням більшості до Президента, підписаним 67-ма кримськими депутатами, де вони запевняють главу держави в здатності обрати спікера і главу уряду «не антагоністів», стоять підписи і багатьох депутатів, що проходили за списком «блоку Грача». Три чинники: підтримка місцева — депутатською більшістю і головами адміністрацій, підтримка внутрішня — Адміністрацією Президента і Кабінетом Міністрів України, підтримка зовнішня — не декларативно-політичні, а ділові зв’язки в Москві, — робили Сергія Куніцина прохідною і стійкою кандидатурою для голови парламенту. Однак повернення Леоніда Грача змінює ситуацію.

Відповідаючи на запитання, чи вплине рішення Верховного Суду України, повернення і реєстрація Леоніда Грача депутатом парламенту автономії на розставляння політичних сил у Криму, Куніцин заявив, що він не сумнівається у своїй команді. Для інших депутатів, що приєдналися до демократичної більшості, на його думку, перша сесія парламенту, стане серйозним випробуванням на міцність і стійкість їхньої позиції. «Не торкаючись особистостей, я впевнений, що комуністи та їхня ідеологія втрачають позиції, і це об’єктивний процес. Що б не говорили про Грача, у нього сьогодні помітно менше прихильників, ніж чотири роки тому», — говорить Сергій Куніцин. Все це так, але…

Річ у тому, що відсутність більшості у лідера комуністів теоретично може бути вирішена. Якщо Леонід Іванович постарається, — а в цьому ніхто і не сумнівається! — до голосів своїх 20 однопартійців він може додати ще кілька прибічників-мажоритарників, що йшли не тільки в «блоці Грача», а також і голоси депутатів, зацікавлених, наприклад, у тому, щоб главою уряду було призначено Ігоря Франчука. Варто Грачу вибрати його собі в «пару», як імовірність його обрання значно підвищується. Однак це не означає, що такий план «гри» обов’язково вдасться: кримські спостерігачі зазначають, що призначена на 29 квітня перша сесія може і не відбутися з двох причин. По-перше, чи вдасться такий розклад сил організувати за тиждень, що залишився? Якщо ж ні — прибічники Грача просто не прийдуть на сесію. Приблизно так, як не з’явилися депутати-комуністи (20 з 46) на першу сесію Сімферопольської міськради, образившись, що на посаду секретаря висунуть не їхнього однопартійця. Однак тут обійшлися без них. Якщо ж Леоніду Грачу це вдасться — на сесію не прийдуть прибічники Куніцина, що підписали лист Президенту. Багато аналітиків у Криму вважають, що в будь-якому випадку перша сесія має нікчемні шанси відбутися 29 квітня. Але складність «кримських політичних шахів» полягає не тільки в цьому.

На думку Представника Президента України Анатолія Корнійчука, висловлену ним в інтерв’ю кореспонденту «Дня», результат кримської гри повністю залежить від розставлення сил в Українському парламенті. Чи зможе, наприклад, одна з фракцій, що складаються у Києві, безболісно відпустити зі свого складу Ігоря Франчука чи Валерія Горбатова, адже для того, щоб зайняти посаду в Криму, їм потрібно буде неминуче відмовитися від мандата депутата Верховної Ради країни? Якщо так — вони отримають на це добро, і в «кримських шахах» розігруватиметься один гамбіт, якщо ні — гра в Криму піде зовсім по-іншому. Тому вважається, що визначення конфігурації українського парламенту тісно пов’язане з визначенням «конфігурації» в Криму. А оскільки депутатам ВР України це навряд чи вдасться до закінчення травневих свят, то це ще одна причина, через яку кримська сесія може не відбутися раніше цього строку…

Анатолій Корнійчук також вважає, що самому Леоніду Грачу до цього строку доведеться вирішити кілька складних проблем: по-перше, говорить він, юристам потрібно ще визначитися, наскільки правомочні рішення виборчкому Криму з реєстрації Грача, адже рішення Верховного Суду України, як і будь-який закон, за загальним юридичним принципом зворотної сили не має. Тобто воно означає лише те, що в 25-ому окрузі мають відбутися нові вибори, а нинішні їхні підсумки недійсні, оскільки на момент голосування рішення суду про зняття Грача з реєстрації було діючим. Ця плутанина ввела в оману виборців, і недаремно в цьому окрузі, порівняно з іншими округами, брали участь в голосуванні найменше виборців, занесених до списків. До того ж виборчком Криму, зареєструвавши Грача 8 голосами проти 7, навіть не маючи на руках рішення Верховного Суду, на чому наполягали кілька його членів, трохи поквапився, оскільки і рішення окружкому, опротестоване зараз у суді, може виявитися нелегітимним через відсутність кворуму і надання фальсифікованого протоколу. Тільки тепер стало відомо, що за Грача проголосувало 3790 виборців із 6619, що прийшли до урн. І головне — до 5 травня і Леонід Грач має визначитися у своїй ситуації: або залишатися в Криму, якщо тут все для нього складатиметься сприятливо, а це означає відмовитися від мандата ВР України, або, якщо розклад тут не вийде, вибрати інший варіант своєї долі. Але після 5 травня на нього чекає ще одне випробування…

Допустимо, Леоніду Грачу вдалося вирішити свої проблемні питання хоча б теоретично, і, хоч перша кримська сесія ще не відбулася, 5 травня він відмовляється від київського мандата. Петро Симоненко полегшено зітхає, і… втрачає інтерес до розкладу сил у Криму. Відповідно, і в Києві, і в автономії починають діяти додаткові чинники та сили, які, не секрет, зацікавлені в ослабленні Грача і в тому, щоб наступні чотири роки свого життя він провів рядовим кримським депутатом. Чи є імовірність того, що після цього терміну його не оберуть спікером?

Дуже велика, вважає Анатолій Корнійчук та інші політики в Криму. По-перше, якщо вважати, що більшість із 67 депутатів (із нинішніх 82 зареєстрованих) дійсно відбулася, то слід визнати, що депутати, які до неї увійшли, порозумілися між собою тільки на одній платформі — проти Грача. Наскільки різними не були б їхні інтереси, вони однаково не бажають, щоб те, що було під час спікерства Грача, повторилося. З другого боку, за тієї умови, що Грач не спрацювався ні з Куніциним, ні з Горбатовим, як раніше не спрацювався з Василем Кисельовим на посаді представника президента, чи гарантує створення пари Грач — Ігор Франчук певний період зладженої роботи? Зовсім ні, адже і Валерій Горбатов, як відомо, не був чужий «команді Франчука». Наскільки можна судити, Грач зміг би спрацюватися тільки з такою людиною, у якої не було б ні інтересів, ні хребта, ні почуття власної гідності, ні, нарешті, почуття самозбереження. Ні Анатолія Романовича Франчука, ні Ігоря Анатолiйовича Франчука до таких, як відомо, не віднесеш, а тому хоч і складення пари Грач — Франчук можливе, але тільки теоретично. Насправді, це і дуже проблематично, і загрожує, як і в інших випадках із Грачем, виникненням всього за місяць — два непереборних розбіжностей. Чи потрібне це Анатолію та Ігорю Франчукам, вибраним сьогодні знову на пару депутатами Верховної Ради України? Звичайно, ні, тим більше, що вони в змозі домовитися, і не менш успішно, і з іншими, більш толерантними та менш проблематичними кандидатурами, в тому числі, зрозуміло, і з Сергієм Куніциним, з яким вони успішно знаходили спiльну мову під час його роботи в Красноперекопську.

У той же час у Криму, за заявами багатьох політиків, очікується кампанія силового тиску на депутатів і примушення їх голосувати не з власної волі. Вони виходять зі слів Леоніда Грача, сказаних ним на прес-конференції у Києві про те, що політикам у Криму «підкажуть звідси з Києва», як потрібно голосувати. Вже одне це свідчить, що в його ситуації Грачу не доведеться розраховувати на власні сили. Але що він мав на увазі, звідки підкажуть? З Адміністрації Президента? З Кабінету Міністрів? З тіньових економічних структур? У будь- якому випадку, кримські партії готуються до того, щоб розголосити будь- який незаконний факт тиску на кримських депутатів з метою примушення їх голосувати за Грача.

Рішення Верховного Суду України в Криму не обговорюється і не береться під сумнів. Але воно має бути проаналізоване і виконане правильно. Саме по собі, на думку кримчан, воно ще не визначило результат «гри», а тільки повернуло до дії ту туру, яку Остап Бендер умикнув із дошки одного з учасників сеансу одночасної гри в Нью-Васюках. Це порівняння, якщо і «кульгає», то дуже мало, — йшов Леонід Грач із дошки ферзем, а повернувся ослабленою турою, перспективи якої поки досить невизначені. Вся партія ще попереду.