Борис Годунов і його почет

19 і 20 квітня на сцені Національної опери України (вперше після 26-річної перерви) відбудуться гастролі Державного академічного Великого театру. В повному складі: солісти, хор і кордебалет, під керівництвом диригента О. Степанова, покажуть знамениту виставу, яка вважається візиткою колективу, — епічну музичну драму Модеста Мусоргського «Борис Годунов».

Композитор написав цей твір 1869 року, але в оперного комітету Маріїнського театру були зауваження щодо ідейного змісту. Особливо багато нарікань викликав неоднозначний образ царя. Крім того, критики стверджували, що Модест Петрович порушив усі канони написання опер, використовуючи для розкриття слов’янського характеру народні пісні. Через прискіпування автору довелося переробляти свій витвір. Лише через п’ять років Мусоргський отримав «добро» на постановку в Петербурзі. Прем’єра в Москві відбулася 16 грудня 1888 року. І хоча опера сподобалася публіці, її вдалося показати всього декілька разів. З репертуару імператорських театрів «Годунова» особисто викреслювали самодержці російські Олександр III і Микола II. Так настали роки забуття.

Лише в 90-х роках М. Римському-Корсакову вдалося повернути виставу на сцену. Композитор зробив нове інструментування «Бориса Годунова». Завдяки його авторитету й майстерності виконавців починалося швидке зростання популярності опери. Багато колективів почали її ставити. У Великому театрі відновив виставу великий бас — Федір Шаляпін. Він писав: «Борис Годунов» так мені подобався, що, я, не обмежуючись вивченням своєї ролі, співав усю оперу, всі партії: чоловічі й жіночі, з початку й до кінця. Чим далі вникав в оперу Мусоргського, тим зрозуміліше ставало для мене, що в опері можна грати й Шекспіра. Дуже вражений був, коли познайомився з біографією Мусоргського. Мені навіть, пам’ятаю, страшно стало. Мати такий чудовий, такий оригінальний талант, жити в бідності й померти в якійсь брудній лікарні від алкоголізму!». Вивчаючи «Годунова» не тільки з музичного боку, Шаляпін признався, що перечитав твори О. Пушкіна та М. Карамзіна, але детально розмовляв з істориком В. Ключевським. І поступово постать царя Бориса стала вимальовуватися могутньою й самобутньою. Адже він володів величезною силою волі, розумом, прагнув до просвітництва в країні. За словами Федора Івановича, твір Мусоргського є оперою нового типу, що вимагало від співаків не лише правильно виконувати вокальні партії, а й розкривати психологію образів, розуміти значення вимовлюваних ними слів, викликати почуття, а не піклуватися лише про високу ноту.

Особливий тріумф опери був 1908 року на сцені Гранд-Опера в рамках «Російських сезонів в Парижі» Сергія Дягілєва. Саме відтоді опера правомірно вважається найбільшим явищем в історії світової музичної культури. Час дійсно не владний над цим шедевром. У Великому театрі робили різні редакції легендарної вистави . Зокрема, цікаве рішення зробив Сергій Рахманінов 1905 року, а 1940 р. з’явилася оркестровка Дмитра Шостаковича. Нинішній «Борис Годунов» поставлений Леонідом Баратовим ще... 1948 року. Партію Бориса виконували самобутні співаки М. Рейзен і О. Пирогов, яскравий образ Марини Мнішек створила М. Максакова, князя Шуйського — М. Ханаєв, за образ Юродивого великий тенор І. Козловський був удостоєний Державної премії СРСР. 1949 року вся постановочна група отримала Сталінську премію. Дуже вражають масові сцени, в яких задіяно сотні артистів. Розкішні декорації (кремлівські палати, сад Мнішек з фонтаном), створені художником Федором Федоровським, із абсолютною історичною точністю передають епоху кінця XVI століття. Справжніми творами мистецтва можна назвати боярські соболині шуби та костюми, розшиті золотими нитками та коштовними каменями. Є раритети. Наприклад, костюм Бориса з парчі важить 15 кілограмів, і від артиста потребується чимало фізичних сил, щоб у ньому не просто рухатися, а й співати. Через оперу «Борис Годунов» пройшли школу майстерності багато провідних артистів Великого театру. В Києві головні партії виконають: Володимир Маторін (Годунов), Анатолій Зайченко (Шуйський), Олександр Науменко (Пімен), Віталій Таращенко (Самозванець), Ніна Терентьєва (Мнішек), Сергій Гайдей (Юродивий) та ін. Ця зустріч стане можливою завдяки патронату посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна та компанії «АВК», які взяли на себе турботи щодо організації гастролей. Зафрахтовано два чартерні літаки, які доставлять 180 артистів у нашу столицю. Технічна група приїде поїздом на два дні раніше, щоб адаптувати декорації до київської сцени. До речі, декорації здійснюють тривалу подорож з Гонконгу, де проходили гастролі Великого театру, в нашу столицю. Розмістять москвичів у готелі «Україна».