Образ родової ікони Капністів прийшов на їхню батьківщину
Програму відродження церков у гоголівськім краї Полтавське земляцтво розпочало символічною подією: на батьківщину славетного роду Капністів було подаровано образ Козельщанської ікони Божої Матері, відтворений знаним іконописцем Юрієм Нікітіним.
Рід графів Капністів — гордість України. Вітчизняна історія пам’ятає миргородського полковника Василя Петровича Капніста, славетного літератора, мислителя і геополітика, автора «Ябеди» та «Оди на рабство» Василя Васильовича, московського губернатора Івана Васильовича, легендарну акторку радянського кіно Марію Ростиславівну Капніст. Унікальний рід цей закарбувався і в історії світової релігії, в історії православ’я. В ХIХ столітті сталося прославлення родової ікони Капністів — Божої Матері — як чудотворної. Несподіване зцілення невиліковно хворої доньки графа Володимира Івановича Капніста, 15-річної Марії, спричинило справжнє паломництво до ікони, що за назвою одного з графських маєтків отримала ім’я Козельщанської. Медичні світила того часу від Скліфасофського до Шарко не спромоглися пояснити одужання дівчини з наукової точки зору, чим засвідчили чудо.
З тієї пори православна церква фіксувала чимало свідоцтв про чудесні зцілення завдяки молитвам до Козельщанської ікони Богородиці. В православних календарях день її прославлення — 6 березня за новим стилем — виокремлено як церковне свято. Козельщанська Богоматір вважається покровителькою Полтавщини. Тропар до неї розпочинається словами: «Веселися, земле Полтавская», акафіст містить таке звернення: «Радуйся, страну Полтавскую светом веры озарившая».
Та саму ікону спіткала трагічна доля багатьох релігійних святинь нашої землі. В роки переслідувань віри, коли войовничими червоними невігласами було зруйновано храм Різдва Богородиці та жіночий монастир у Козельщині, ікона зникла безслідно. Але пам’ять та віра долають тортури. Українські віруючі, християни світу зберегли свято ікони Богоматері Козельщанської. Уже на початку 1990 рокiв почалось відродження монастиря у Козельщині. Зараз там є список (канонічне відтворення) втраченої ікони, до якого збирається чимало прочан.
Образ і родову легенду про Божу Матір Козельщанську пронесла через своє повне випробувань життя остання з графського роду, дивовижна акторка Марія Ростиславівна Капніст. Людина великої віри і великого духу, вона запалила цим образом серце свого друга, українського іконописця Юрія Нікітіна. Він прийшов до іконопису ще у брежнєвські 80-і, коли це зовсім не було модним, як нині, але навпаки небезпечним для кар’єри і долі. Проте вже в 1990 році Нікітін представляв СРСР на IV Бієннале сакрального мистецтва в польському Гожові, а сьогодні митця визнано одним iз провідних іконописців пострадянського простору. Ікони та розписи його роботи оздоблюють церкви в Україні, Росії, Грузії й Польщі, по всьому світу знаходяться у музейних та приватних зібраннях, серед яких — колекція Президента України.
На початку третього тисячоліття від Різдва Христового іконописець створив список Козельщанської ікони Богородиці, історію та іконографію якої вивчав кілька десятиліть. Маючи багато замовлень, Нікітін не збирався лишатися цієї ікони, бо працював над нею в пам’ять про Марію Ростиславівну. Але напередодні роковин актриси до митця звернулися представники Миргородського осередку Полтавського земляцтва з ідеєю подарувати відтворену Козельщанську ікону Божої Матері на батьківщину Капністів, бо головним маєтком їхнього роду було село Велика Обухівка недалеко Миргорода. У Великій Обухівці тепер є Музей Капністів, там, згідно зі своїм заповітом, поряд з пращуром Василем Васильовичем похована й Марія Ростиславівна. І Нікітін побачив у цьому гідне вшанування славетного роду.
Оскільки у Великій Обухівці немає церкви, в останній день перед Великим постом Полтавське земляцтво передало ікону храму у Великих Сорочинцях. На весь світ прославлене Гоголем село знаходиться поряд Великої Обухівки, а чудова тамтешня церква збирає вірних з усіх сусідніх поселень.
Ініціатива знайшла гарячу підтримку у чудової вітчизняної актриси Раїси Недашківської. «Цей образ Богородиці легендарний, і те, що завдяки земляку біля родової колиски Капністів, Великої Обухівки, на молитву людей надихатиме відтворення саме цього образу, є справжнім благословенням, — говорить Раїса Степанівна, — Я дуже рада, що саме молодий підприємець взявся за розбудову церков у гоголівськім краї. Значить пробудилася душа у молодих». Сама пані Недашківська давно опікується відродженням церков краю. Всі кошти, що вона отримала від прем’єри фільму «Голос трави», котрий знімався в полтавському селищі Шишаки, вона передала на побудову там церкви.
А Музею Капністів у Великій Обухівці, на знак підтримки зусиль земляцтва, Юрій Нікітін подарував портрет Марії Ростиславівни Капніст, який написав ще у 1986 році, на початку їхньої дружби.
