ЗАПИТАННЯ «Дня»

Георгій ПОЧЕПЦОВ, доктор філологічних

наук: — Офіційне зникнення структури ще не означає її реального знищення. Ці функції в повному обсязі виконувалися й до появи даної структури. Будуть вони виконуватися й пізніше.

Світ живе сьогодні за законами інформаційної цивілізації, де збільшилась реальність віртуальних об’єктів. Наприклад, є така норма: жодна подія не відбувається без попередньої інформаційної підготовки. Будь-який військовий конфлікт починається і завершується інформаційними піар-акціями, оскільки виграш у війні або мирі спочатку здійснюється в головах людей, а не на полі бою.

Ці методи активно використовуються й у мирному житті. Наприклад, в політиці — це вибори, в економіці — це продаж продуктів і брендів. Причому вони свого роду взаємозамінюють один одного: Мілошевич пішов не внаслідок війни, а внаслідок виборів.

Загалом нам показують тільки верхівку айсберга, а за нею складно оцінювати реальність. Тим більше, верхівку цю ми не бачимо, а тільки чуємо розповіді про неї.

Євген ГОЛОВАХА, доктор філософських наук:

— Для мене абсолютно очевидні причини, керуючись якими уряд США намагався стимулювати такого роду проекти. Передусім це пов’язано з поширенням у світі антиамериканізму. Події 11 вересня показали, що антиамериканізм має вже не тільки емоційну природу, але може загрожувати життю тисяч невинних людей, а також економіці — і не тільки Сполучених Штатів, а й світовій економіці в цілому. Природно, цілком зрозумілі причини, через які американці намагаються знайти шляхи пом’якшення цього світового явища. Ступінь поширення і емоційного напруження антиамериканських настроїв прямо пропорційний ступеню нехтування національної гідності представників багатьох держав, які, не маючи можливості жити, як американці, культивують ідею про те, що через значне поширення економічного і політичного впливу Америки в світі інші держави не можуть поліпшити якість і рівень життя своїх громадян. Те ж саме було і з антирадянщиною, коли був сильний і експансивний Радянський Союз. Тому мені здається, що сама по собі ідея створення такого відомства має досить серйозні підстави. В таких ідеях я не бачу ознак виникнення загрози нової «холодної» війни. Більш того, я вважаю, що саме відмова Америки від такого шляху пом’якшення антиамериканізму, швидше, свідчить про те, що може бути зроблено ставку не на роз’яснення, не на пропаганду достоїнств свого способу життя й своєї міжнародної політики, а на всілякі силові рішення. Це не завжди військова сила — це сила й упевненість у тому, що дії США і без пропаганди принесуть необхідні для неї результати. Крім того, американці мають серйозні підстави цю проблему постійно тримати під контролем, оскільки сплеск співчуття американському народу після 11 вересня вже пішов на спад, і остання Олімпіада — цьому свідчення. Ми бачимо, що деякі незграбні дії Олімпійського комітету, (які, до речі, безпосередньо інспірувалися не американцями, а канадськими суддями) були списані на те, що американці хочуть самоутвердитися за рахунок знову ж нещасних представників інших держав.

На мій погляд, ідея власної пропаганди повинна бути в центрі уваги кожної держави. Скільки вже ми чули жалісливі висловлювання наших політиків про те, що Україну ніхто не знає і не поважає, що потрібно нам пропагувати самих себе. Я вважаю, що замість цих розмов давно час думати про те, як створити певну систему пропаганди того реально позитивного, що є в Україні. Це не було б свідченням того, що Україна хоче розв’язати з кимось «холодну» війну. Вона б донесла всьому світу цілий ряд своїх досягнень. І в цьому значенні я б вітав існування в Україні відомства, яке б працювало з світовою громадськістю. Це той самий піар, який у нас використовують тільки як брудну технологію у виборах. Адже це ціла система впливу на громадськість — і не тільки на «внутрішню», а й на міжнародну.

Василь СТОЯКІН, політолог:

— Насправді цей крок, як його оголошення, так і його ж скасування, є новиною швидше смішною, ніж цікавою. Йдеться в цьому випадку просто про якийсь комічний епізод, пов’язаний із взаємовідносинами американських державних служб, а ніяк не з «холодною» війною чи іншими речами. Це найпростіше ситуативне пояснення.

Проблема ж полягає в наступному. Америка вже давно послідовно і дуже красиво створює свій імідж у світі. Це нормальна функція кожної країни. Більш того в США цим займається аж ніяк не одна служба. «Найпростіша організація» називається Голлівуд. Практично кожна голлівудська фірма, яка знімає фільми, створює вельми позитивний імідж США — «накручує» американський патріотизм. Відверто кажучи, створення «ідеологічного відділу» для зовнішнього користування в американському міністерстві оборони в цьому відношенні є пропущеним моментом. Мене дивує те, що його досі не існувало. Очевидно, тут сталася якась плутанина, тому що, напевно, ідеологічна служба в армії США все ж існує. В цьому випадку, швидше, стався збіг функцій вже реально наявної служби і новоствореної, внаслідок чого американці вирішили обійтися без дублювання.