Київ та Кишинів шукають компроміс

Відносини між Києвом та Кишиневом почали переживати не найкращі часи приблизно з початку грудня минулого року, коли молдовська сторона направила українському керівництву ноту з гнівними звинуваченнями. У ній мовилося, нібито Київ не виконує своїх зобов’язань в організації спільного митного та прикордонного контролю. Тоді ж молдовське керівництво висунуло претензії відносно «сприяння України в контрабанді придністровських товарів». У Києві підозри відкинули і продовжують їх заперечувати. Грізна тональність заяв МЗС України щодо молдовських звинувачень зберігається до цих пір. Мало не щотижня в українському зовнішньополітичному відомстві відкидають пропозицію молдован залучити до переговорів про спільні митні пости міжнародних спостерігачів. Проте лишати питання не вирішеними у Києві теж, схоже, не збираються. Чому є свідченням і сьогоднішній візит до Кишинева Ігоря Харченка і телефонна розмова президентів з ініціативи Леоніда Кучми. Останні, до речі, домовилися більш детально обговорити проблему створення спільних митних постів під час неформального саміту СНД в Алмати 1 березня. Кучма також заявив, що підтримує пропозицію Москви про встановлення єдиної енергетичної системи Росії — України — Молдови з подальшим транспортуванням електроенергії на Балкани.

Під час свого візиту в Молдову Ігор Харченко збирається відвідати також придністровське керівництво. Придністровське питання — ще один камінь спотикання у відносинах України й Молдови. Кишинів вимагає «викинути» з переговорного процесу придністровців. Україна, як держава-гарант, виступає проти цього. Президент невизнаної Придністровської республіки Ігор Смирнов, до речі, у своїй заяві, оприлюдненій у середу, повідомив, що запросив до ПМР представників Росії, України, ОБСЄ відвідати ПМР, аби «ознайомитися на місці з реальним станом справ, переконатися в необгрунтованості і безпідставності звинувачень на адресу Придністров’я».