«Дійний» Крим…

КРИЗА МИНУЛА

На думку багатьох фахівців курортної галузі, нижню точку кризи пройдено нею в 1998 — 1999 роках, коли на відпочинку в Криму побувало не більше 2-3 мільйонів відпочиваючих. З того часу кількість курортників зростає з багатьох причин — унаслідок поступового підвищення життєвого рівня у країнах СНД, через перевантаження, що вразило Чорноморське узбережжя Кавказу і Краснодарського краю, насамперед, Сочі, через нестабільну обстановку на Кавказі, через задоволення бажання і моди на закордонний відпочинок та його дорожнечу, просто через необхідність зцілення лікувальними факторами Криму. З того часу і розгорнулася жорстока конкуренція між Сочі та Кримом — кожен правдами і неправдами закликає курортника до себе. Частіше неправдами — за рік, наприклад, у російській пресі з’являється до 60-ти негативних публікацій про Крим. Це щоб стримати потік росіян до Криму і повернути його на Кавказ. Крім того, російська держава старанно допомагає своїм: проводить протекціоністську податкову політику, законодавчо забороняє купувати путівки до Криму за рахунок соцстраху. Крим же бореться іншим шляхом — встановлює ціну путівки на 30 відсотків нижче, ніж на Кавказі.

Не можна скидати з рахунків посилення організаторської роботи кримського уряду і міністерства курортів, яке в останні роки стало набагато моторнішим і професіональнішим, головним чином, у справі реклами та маркетингової роботи на доступному йому ринку курортних послуг в СНД. Унаслідок всього цього Крим поступово включається у світові туристичні та курортні потоки, удосконалює інфраструктуру, переучує кадри і підвищує якість послуг. Крим стає більш комфортним і організованим — хоч, мабуть, значно повільніше, ніж хотілося б. Показники 2001 року Олександр Таряник багато разів називав гордо: кількість приїжджих перевищила 4,5 мільйона, з 1,39 мільярда гривень бюджетних надходжень левова частка або 804,7 мільйона надійшло з курортних регіонів. Обсяг послуг з розрахунку на одного відпочиваючого зріс на 6,2 відсотка, обсяг додаткових послуг підвищився на 12,5 відсотка. Глава кримського уряду Валерій Горбатов говорить, що Крим міг би претендувати на стабільні 5 — 6 мільйонів відпочиваючих на рік, але для цього треба якісно змінити сам курорт.

ГРА БЕЗ ПРАВИЛ

Загалом же треба визнати, що робота Української держави в галузі свого курорту — хаотична, малоефективна, не пов’язана зі світовою перспективою, і зростання кількості відпочиваючих — це результат об’єктивних тенденцій, а не цілеспрямованої політики, яка могла б вивести курорти на перше місце з прибутковості. Маленька Греція має щорічно 10 мільярдів доларів прибутку від своїх курортів, ми ж не дотягуємо і до мільярда гривень. Щоправда, Греція витрачає на рекламу своєї галузі до 80 мільйонів доларів, а Крим, наприклад, тільки в останні роки виділяє по 1 мільйону гривень. На ці гроші, як правило, видають декілька буклетів, знімають пару-трійку телевізійних роликів, які переважно в Криму ж крутять. Ось і вся реклама. У Криму ж за минулий рік прибуток на ліжко-день поменшав на 0,9 гривні, а рентабельність загалом знизилася на 3,8 відсотка, хоч загальна вартість ліжко-дня зросла на 13 відсотків.

Заступник Голови Верховної Ради Криму Борис Дейч, наприклад, вважає, що причин цього багато. Насамперед те, що не виправдалися надії працівників галузі на ефективний закон про туризм. Проект обговорювали кілька років, але головні пропозиції фахівців депутати проігнорували, і текст ухваленого закону не містить чіткого визначення, що таке туроператор, турагент. Уряд різними постановами про заборони і обмеження на в’їзд туристів кожного разу піднімає хвилю антиреклами у пресі. Досі ніхто не зважився встановити чіткі економічні правила роботи: не встановлено максимально допустиму націнку на путівки, і посередники часто накручують 100 відсотків, ПДВ то встановлюється, то знімається, немає боротьби зі схемами виведення прибутків у тінь. У результаті глава кримського уряду Валерій Горбатов сказав, що курорт отримує виручки у 4 рази менше, ніж він міг би.

НЕМАЄ ГРЯЗІ — НЕМАЄ ГРОШЕЙ

Однак як вважають учасники прес- клубу, що недавно відбувся в Ялті, проведеного Спілкою журналістів України, головна причина відставання полягає у тому, що не реалізовується відповідно до вимог світової кон’юнктури програма розвитку курорту. Досі на півострові не розвинені зимові види туризму і курорту, рамки сезону обмежені тільки 4,5 місяцями, із 623 здравниць тільки 228 можуть працювати цілий рік, але багато з них закривають. У Криму не перебудували роботу відповідно до світових тенденцій: лікувальний курорт не відділено від туризму і відпочинку, районування півострова за принципом «для багатих», «для лікування», «для людей середнього достатку» не дотримується, досі ПБК щорічно перевантажується, в той час, як цілі регіони — Керченський півострів, Чорноморський, Євпаторійський регіони, Північний Крим, залишаються нерозвиненими. Справді незліченні багатства лікувальних грязей, мінеральних вод у цих регіонах просто не використовуються. За загальними оцінками, Крим досі використовується усього на третину його потенційних можливостей. З метою відпочинку в Криму, за оцінками минулого року, приїжджає 61% туристів, для лікування — 9,6%, з метою спортивно- оздоровчого туризму — 10%, у службових справах — 8,3%, з іншою метою — 11,1%. Хоч нещодавня поїздка Валерія Горбатова до Москви показала, що більшою мірою потенційних курортників цікавлять саме лікувальні фактори Криму. Тому «лікувальні» поїздки в структурі курорту мають шанс зрости до 20 — 30 відсотків. Цього, однак, не досягнути без освоєння грязей озера Чокрак, феодосійських озер, цілющих вод iз джерел на Тарханкуті та в інших місцях, де вони просто втрачаються. Але для цього треба навчитися забирати до бюджету ті три чверті прибутків, які йдуть «у тінь», тобто в приватну кишеню.

ТЕЛЕФОННЕ ЛОБІ

Повільність держави щодо освоєння Криму можна з’ясувати. Крим став «дійною коровою» для тіньових структур, які не зацікавлені в легалізації, у зміні становища. Як свідчать керівники автономії, нитки від цих нелегальних структур тягнуться іноді дуже високо. Коли минулого року зайшлося про побори на кордоні, виявилося, що багато підставних фірм і компаній, які орудують на в’їздах в Україну, зареєстровано навіть за кордоном. Спроба ліквідувати їх викликала бурю дзвінків високопоставлених лобістів і корумпованих чиновників, що отримували за це винагороду. «Сотні мільйонів доларів потрапляють у кишені вузької групи людей, — говорив на пресі-клубі радник Президента Сергій Куніцин, — і тому неможливо пробити через Кабінет Міністрів, не кажучи вже про Верховну Раду, потрібне рішення». В Україні нещодавно ліквідовано навіть Держкомітет з туризму. У результаті велика країна, що має величезний курортно-туристичний потенціал, тривалий час не має Міністерства курортів і туризму, тому не дивно, що перспектива галузі взагалі у країні загубилася. Уперше за багато років при зростанні кількості відпочиваючих бюджет отримав менше, ніж торік. Це свідчить про глибоку кризу в галузі, у злочинах фінансового характеру, з якими поки немає цілеспрямованої боротьби. Причому криза зосереджена не в самому курорті, а в галузі управління ним, націленій на збагачення корумпованих начальників і тіньових структур. Крим прагнуть тільки «доїти», розвивати курорт доведеться вже нашим нащадкам.